Діагностичні критерії гострого деструктивного панкреатиту
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.3.12535Ключові слова:
гострий панкреатит, панкреонекроз, діагностикаАнотація
Мета роботи: дослідження білків гострої фази у крові хворих на гострий панкреатит різного ступеня тяжкості.
Матеріали і методи. В основу дослідження покладено результати обстеження 88 хворих із гострим панкреатитом різного ступеня тяжкості, які перебували на лікуванні в клініці Інституту загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМНУ, м. Харків, а також 45 донорів (контрольна група).
Результати досліджень та їх обговорення. Проводили визначення активності сироваткових ензимів у динаміці гострого деструктивного панкреатиту. Верифікацію показників проводили перед операцією й після операційного лікування в динаміці, а також перед повторною операцією і після неї у динаміці. Маркери тканинної деструкції можуть одночасно слугувати індикаторами тяжкості запального процесу в підшлунковій залозі й визначати якість проведеного операційного втручання.
У порядку обговорення та порівняння з роботами інших авторів можна встановити доведену діагностичну цінність феритину та лактоферину як маркерів гострого деструктивного процесу підшлункової залози на підставі достовірного підвищення їх рівня в сироватці крові й ексудатах хворих.
Виявлені зміни концентрації клініко-лабораторних показників альфа-2-макроглобуліну, лактоферину, С-реактивного білка, феритину в сироватці крові корелюють зі ступенем запальних процесів і гнійно-деструктивних змін у підшлунковій залозі.
Посилання
Darvin, V.V., Krasnov, E.A., & Onishchenko, S.V. (2017). Tyazhelyy ostryy pankreatit: Osnovnye faktory riska neblagopriyatnyh iskhodov [Heavy acute pancreatitis: the main risk factors of adverse outcomes]. Materialy XXIV Mezhdunarodnogo kongressa Assotsiatsii gepatopankreatobiliarnyh hirurgov stran SNG – Materials of the XXIV International Congress of the Association of Hepatopancreatobiliary Surgeons of the CIS countries. Saint-Petersburg [in Russian].
Bollen, T.L. (2016). Acute pancreatitis: international classification and nomenclature. Clin. Radiol., 71 (2), 121-133. PMID: 26602933. DOI: 10.1016/j.crad.2015.09.013.
Greenberg, J.A., Hsu, J., & Bawazeer, M. (2016). Clinical practice guideline: management of acute pancreatitis. Can. J. Surg., 59 (2), 128-140. PMID: 27007094. PMCID: PMC4814287. DOI: 10.1503/cjs.015015.
Zhang, J., Jiang, M.X., Zheng Y., Shu, M, Sun, SB. (2016). Comparison of laparoscopy and open surgery in treating severe acute pancreatitis and its relative aftercare. J. Biol. Regul. Homeost Agents. 30 (1), 189-95. PMID: 27049091
Bahtin, V.A., Rusinov, V.M., & Yanchenko, V.A. (2016). Opyt lecheniya infitsirovannogo pankreonekroza [Experience in treating infected pancreonecrosis]. Materialy V Mezhregion. nauchno-prakticheskoy konferentsii. Aktualnye voprosy abdominalnoy khirurgii – Materials of the V Interregion. Scientific and Practical Conference. Topical issues of abdominal surgery, Tomsk [in Russian].
Avizhec, Yu.N., Mayorov, V.M., & Dundarov, Z.A. (2017). Rasprostranennyy fermentativnyy parapankreatit kak morfologicheskiy komponent pankreonekroza po dannym autopsii [Common enzymatic parapancreatitis as a morphological component of pancreatic proceedings according to autopsy]. Materialy XXIV Mezhdunarodnogo Kongressa Assotsiatsii gepatopankreatobiliarnyh hirurgov stran SNG – Materials of the XXIV International Congress of the Association of Hepatopancreatobiliary Surgeons of the CIS countries. Saint-Petersburg [in Russian].
Werge, M., Novovic, S., & Schmidt, P. (2016). Gluud Infection increases mortality in necrotizing pancreatitis: A systematic review and meta-analysis. Pancreatology, 16 (5), 698-707. PMID: 27449605. DOI: 10.1016/j.pan.2016.07.004
Forsmark, C.E., & Yadav, D. (2016). Predicting the prognosis of acute pancreatitis. Ann Intern. Med., 165 (7), 523-524. PMID: 27454430. PMCID: PMC6042968. DOI: 10.7326/M16-1581
Maheshwari, R., & Subramanian, R.M. (2016). Severe acute pancreatitis and necrotizing pancreatitis. Crit. Care Clin. 32 (2), 279-290. PMID: 27016168. DOI: 10.1016/j.ccc.2015.12.006
Vinnik, Yu.S., & Dunaevskaya, S.S. (2017). Otsenka tyazhesti pankreatogennogo immunodefitsita v usloviyakh khirurgicheskogo statsionara [Estimation of the gravity of pancreatogenic immunodeficiency in a surgical hospital]. Materialy XXIV Mezhdunarodnogo Kongressa Associatsii gepatopankreatobiliarnyh hirurgov stran SNG – Materials of the XXIV International Congress of the Association of Hepatopancreatobiliary Surgeons of the CIS countries. Saint-Petersburg [in Russian].
Kwong, W.T., Ondrejková, F., & Vege, S.S. (2016). Predictors and outcomes of moderately severe acute pancreatitis – Evidence to reclassify. Pancreatology, 16 (6), 940-945. PMID: 27618656. DOI: 10.1016/j.pan.2016.08.001
Ramazanov, M.V. (2012). Sravnitelnoe biohimicheskoe i immunohimicheskoe izuchenie tkanevyh i syvorotochnyh zhelezosoderzhashchih belkov [Comparative biochemical and immunochemical study of fabric and serum iron-containing proteins]. Abstr. PhDr. (Biol.). Kazan [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
