Оцінка структурного і функціонального стану підшлункової залози  у різних групах пацієнтів з хронічним біліарним панкреатитом

L. S. Babinets; K. Yu. Kytsai; B. O. Mihenko

doi:10.11603/2414-4533.2020.2.10768

Автор(и)

L. S. Babinets Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
K. Yu. Kytsai Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
B. O. Mihenko Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10768

Ключові слова:

хронічний панкреатит, біліарний генез, холецистектомія, підшлункова залоза, структурний стан

Анотація

Мета роботи: оцінка структурного і функціонального стану підшлункової залози у різних групах пацієнтів з хронічним біліарним панкреатитом терапевтичного профілю та після хірургічних втручань.

Матеріали і методи. Досліджено 115 хворих на хронічний біліарний панкреатит. Для визначення впливу етіологічного біліарного чинника вони були поділені на 4 групи. До 1 групи (26 хворих) належали хворі на ХП в поєднанні з функціональними розладами (ФР) біліарної системи. 2 групу (30 хворих) складали хворі на ХП в поєднанні з некам’яним хронічним холециститом (НХХ). До 3 групи (34 хворих ) належали хворі на ХП після перенесеної лапаротомічної ХЕ (ЛТХЕ). У 4 групу (25 хворих) входили хворі на ХП після перенесеної малоінвазивної ХЕ (МІХЕ).

Вік хворих – від 30 до 71 року. Пацієнти були зіставними за віком, статтю і тривалістю захворювання, що становила (10,0±1,5) років. Зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози оцінювали за допомогою фекальної α-еластази, яку визначали методом імуноферментного аналізу, і показника копрограми, вираженого у балах. Оцінку стану та структури підшлункової залози проводили методом еластографії хвилі зсуву за допомогою скануючого УЗ-апарата Ultima PA.

Результати досліджень та їх обговорення. Показники зовнішньосекреторної функції підшлункової залози погіршувались із поглибленням патологічного процесу в гепатобіліарній системі. Спостерігалась виражена екскреторна недостатність за обома досліджуваними параметрами. Отримані результати довели, що найбільше порушеною структура підшлункової залози була у групі хворих на ХП+ЛТХЕ, а найнижчі показники жорсткості спостерігались у групі ХП+МІХЕ. Було встановлено наступний рейтинг впливовості етіологічного біліарного чинника на структурний і функціональний стан підшлункової залози у бік зменшення рівня жорсткості і покращення її екскреторної функції: лапаротомічна холецистектомія > некалькульозний холецистит = функціональні розлади гепатобіліарної системи > малоінвазивна холецистектомія.

Посилання

Babinets, L.S., & Nazarchuk, N.V. (2014). Patohenetychni aspekty khronichnoho pankreatytu biliarnoho henezu pislia kholetsystektomii [Pathogenetic aspects of chronic pancreatitis of biliary genesis after cholecystectomy]. Vestnyk kluba pankreatologov – Journal of the Pancreatology Club, 3 (24), 4-8 [in Ukrainian].

Zvyagintseva, T.D., & Shargorod, I.I. (2012). PKhES: disfunktsiya sfinktera Oddi [PCAC]. Liky Ukrainy – Medicines of Ukraine, 2 (148), 100-106 [in Russian].

Gubergrits, N.B., Belyayeva, N.V., Klochkov, A.Ye., Suprun, A.A., & Fomenko, P.G. (2018). Mesto ingibitorov protonnoy pompy v lechenii khronicheskogo pankreatita. Obzor i sobstvennye nablyudeniya [Place of proton pump inhibitors in the treatment of chronic pancreatitis. Review and own observations]. Suchasna hastroenterolohiia – Modern Gastroenterology, 4, 85-94 [in Ukrainian].

Nakaz MOZ Ukrainy vid 10.09.2014 № 638. Unifikovanyi klinichnyy protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) medychnoi dopomohy ta medychnoi reabilitatsii. Khronichnyi pankreatyt [Order of the MHU No. 638 dated September 10, 2014. Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) medical care and medical rehabilitation. Chronic Pancreatitis]. Kyiv [in Ukrainian].

Gubergrits, N.B., Belyayeva, N.V., Lukashevich, G.M., Klochkov, A.Ye., Fomenko, P.G., Yaroshenko, L.A., …, & Rakhmetova, V.S. (2019). Novosti Yevropeyskoy pankreatologii (po materialam 50-y vstreche Yevropeyskogo Kluba Pankreatologov) [News of European Pancreatology (based on the materials of the 50th meeting of the European Club of Pancreatologists)]. Vestnik kluba pankreatologov – Bulletin of the Pancreatologists Club, 4 (41), 4-15 [in Russian].

Selezneva, Ye.Ya. (2019). Korrektsiya funktsionalnogo biliarnogo rasstroystva – realnaya proffilaktika kholelitiaza [Correction of functional biliary disorder – a real prevention of cholelithiasis]. Farmateka – Farmateca, 2, 93-96 [in Russian].

Solovyeva, G.A. (2015). Diagnoz khronicheskogo pankreatita: istinnyye kriterii [The diagnosis of chronic pancreatitis: true criteria]. Mystetstvo likuvannia – The Art of Healing, 5-6, 54-56 [in Russian].

Solomentseva, T.A. (2018). Rekomendatsii Obiednanoi yevropeiskoi hastroenterolohichnoi asotsiatsii z diahnostyky ta likuvannia khronichnoho pankreatytu [Recommendations of the United European Gastroenterology Association for the diagnosis and treatment of chronic pancreatitis]. Suchasna hastroenterolohiia – Modern Gastroenterology, 3, 78-93 [in Ukrainian].

Stepanov, Yu.M., & Zaichenko, N.H. (2012). Khronichnyi pankreatyt: biliarnyi mekhanizm, chynnyky ta perebih [Chronic pancreatitis: biliary mechanism, factors and course]. Zaporozhskiy medytsynskiy zhurnal – Zaporozhye Medical Journal, 1 (70), 46-50 [in Ukrainian].

Gubergrits, N.B., Lukashevich, G.M., Golubova, O.A., & Fomenko, P.G. (2013). Kholetsistektomiya i sfinkter Oddi: kak dostignut konsensusa? [Cholecystectomy and sphincter of Oddi: how to reach consensus?]. Suchasna hastroenterolohiia – Modern Gastroenterology, 1, 55-65 [in Ukrainian].

Khrystych, T.N., & Hontsariuk, D.A. (2018). Etiolohichni faktory, shcho formuiut khronichnyi pankreatyt [Etiological factors which form the chronical pancreatitis]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 3, 20-28 [in Ukrainian].

Machicadoetal, J.D. (2018). A population-based evaluation of the natural history of chronic pancreatitis. Pancreatology, 18, 1, 39-45. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pan.2017.11.012

Byelyayeva, N.V. (2016). Treatment of chronic biliary pancreatitis in patients with obesity. Pancreatology, 16, 1, S6-S4. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pan.2015.12.016

Rodriguesetal, E. (2019). Clube Portugues do pancreas recommendations for chronic pancreatitis: Etiology, natural history, and diagnosis (Part 1). Portugese Journal of Gastroenterology, 26, 346-355. DOI: https://doi.org/10.1159/000497388

Di Magno, E.P., & Di Magno, M.J. (2016). Chronic pancreatitis: land mark papers, management decisions, and future. Pancreas, 45, 5, 641-650.

Imm, N. (2016). Gall stones and Cholecystitis. Retrieved from: https://patient.info/doctor/gallstones–and–cholecystitis.

Babinets, L., Kytsai, K., Kotsaba, Yu., Halabitska, I., Melnyk, N., Semenova, I., & Zemlyak, O. (2017). Improvement of the complex medical treatment for the patients with chronic biliary pancreatitis. Wiedomosti Lekarskie, 2 (1), 213-216.

Dominguez-Munoz, J.E., Drewes, A.M., Lindkvist, B., Ewald, N., Czakó, L., Rosendahl, J., & Löhr, J.M. (2018). Recommendations from the United European Gastroenterology evidence-based guidelines for the diagnosis and therapy of chronic pancreatitis. Pancreatology, 18, 8, 847-854. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pan.2018.09.016

Turumin, J.L. Postcholecystectomy syndrome, or condition after cholecystectomy (gallblader removal). Retrieved from: http://www.drturumin.com.