Оцінка структурного і функціонального стану підшлункової залози у різних групах пацієнтів з хронічним біліарним панкреатитом

Автор(и)

  • L. S. Babinets Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • K. Yu. Kytsai Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • B. O. Mihenko Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10768

Ключові слова:

хронічний панкреатит, біліарний генез, холецистектомія, підшлункова залоза, структурний стан

Анотація

Мета роботи: оцінка структурного і функціонального стану підшлункової залози у різних групах пацієнтів з хронічним біліарним панкреатитом терапевтичного профілю та після хірургічних втручань.

Матеріали і методи. Досліджено 115 хворих на хронічний біліарний панкреатит. Для визначення впливу етіологічного біліарного чинника вони були поділені на 4 групи. До 1 групи (26 хворих) належали хворі на ХП в поєднанні з функціональними розладами (ФР) біліарної системи. 2 групу (30 хворих) складали хворі на ХП в поєднанні з некам’яним хронічним холециститом (НХХ). До 3 групи (34 хворих ) належали хворі на ХП після перенесеної лапаротомічної ХЕ (ЛТХЕ). У 4 групу (25 хворих) входили хворі на ХП після перенесеної малоінвазивної ХЕ (МІХЕ).

Вік хворих – від 30 до 71 року. Пацієнти були зіставними за віком, статтю і тривалістю захворювання, що становила (10,0±1,5) років. Зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози оцінювали за допомогою фекальної α-еластази, яку визначали методом імуноферментного аналізу, і показника копрограми, вираженого у балах. Оцінку стану та структури підшлункової залози проводили методом еластографії хвилі зсуву за допомогою скануючого УЗ-апарата Ultima PA.

Результати досліджень та їх обговорення. Показники зовнішньосекреторної функції підшлункової залози погіршувались із поглибленням патологічного процесу в гепатобіліарній системі. Спостерігалась виражена екскреторна недостатність за обома досліджуваними параметрами. Отримані результати довели, що найбільше порушеною структура підшлункової залози була у групі хворих на ХП+ЛТХЕ, а найнижчі показники жорсткості спостерігались у групі ХП+МІХЕ. Було встановлено наступний рейтинг впливовості етіологічного біліарного чинника на структурний і функціональний стан підшлункової залози у бік зменшення рівня жорсткості і покращення її екскреторної функції: лапаротомічна холецистектомія > некалькульозний холецистит = функціональні розлади гепатобіліарної системи > малоінвазивна холецистектомія.

Посилання

Babinets, L.S., & Nazarchuk, N.V. (2014). Patohenetychni aspekty khronichnoho pankreatytu biliarnoho henezu pislia kholetsystektomii [Pathogenetic aspects of chronic pancreatitis of biliary genesis after cholecystectomy]. Vestnyk kluba pankreatologov – Journal of the Pancreatology Club, 3 (24), 4-8 [in Ukrainian].

Zvyagintseva, T.D., & Shargorod, I.I. (2012). PKhES: disfunktsiya sfinktera Oddi [PCAC]. Liky Ukrainy – Medicines of Ukraine, 2 (148), 100-106 [in Russian].

Gubergrits, N.B., Belyayeva, N.V., Klochkov, A.Ye., Suprun, A.A., & Fomenko, P.G. (2018). Mesto ingibitorov protonnoy pompy v lechenii khronicheskogo pankreatita. Obzor i sobstvennye nablyudeniya [Place of proton pump inhibitors in the treatment of chronic pancreatitis. Review and own observations]. Suchasna hastroenterolohiia – Modern Gastroenterology, 4, 85-94 [in Ukrainian].

Nakaz MOZ Ukrainy vid 10.09.2014 № 638. Unifikovanyi klinichnyy protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) medychnoi dopomohy ta medychnoi reabilitatsii. Khronichnyi pankreatyt [Order of the MHU No. 638 dated September 10, 2014. Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) medical care and medical rehabilitation. Chronic Pancreatitis]. Kyiv [in Ukrainian].

Gubergrits, N.B., Belyayeva, N.V., Lukashevich, G.M., Klochkov, A.Ye., Fomenko, P.G., Yaroshenko, L.A., …, & Rakhmetova, V.S. (2019). Novosti Yevropeyskoy pankreatologii (po materialam 50-y vstreche Yevropeyskogo Kluba Pankreatologov) [News of European Pancreatology (based on the materials of the 50th meeting of the European Club of Pancreatologists)]. Vestnik kluba pankreatologov – Bulletin of the Pancreatologists Club, 4 (41), 4-15 [in Russian].

Selezneva, Ye.Ya. (2019). Korrektsiya funktsionalnogo biliarnogo rasstroystva – realnaya proffilaktika kholelitiaza [Correction of functional biliary disorder – a real prevention of cholelithiasis]. Farmateka – Farmateca, 2, 93-96 [in Russian].

Solovyeva, G.A. (2015). Diagnoz khronicheskogo pankreatita: istinnyye kriterii [The diagnosis of chronic pancreatitis: true criteria]. Mystetstvo likuvannia – The Art of Healing, 5-6, 54-56 [in Russian].

Solomentseva, T.A. (2018). Rekomendatsii Obiednanoi yevropeiskoi hastroenterolohichnoi asotsiatsii z diahnostyky ta likuvannia khronichnoho pankreatytu [Recommendations of the United European Gastroenterology Association for the diagnosis and treatment of chronic pancreatitis]. Suchasna hastroenterolohiia – Modern Gastroenterology, 3, 78-93 [in Ukrainian].

Stepanov, Yu.M., & Zaichenko, N.H. (2012). Khronichnyi pankreatyt: biliarnyi mekhanizm, chynnyky ta perebih [Chronic pancreatitis: biliary mechanism, factors and course]. Zaporozhskiy medytsynskiy zhurnal – Zaporozhye Medical Journal, 1 (70), 46-50 [in Ukrainian].

Gubergrits, N.B., Lukashevich, G.M., Golubova, O.A., & Fomenko, P.G. (2013). Kholetsistektomiya i sfinkter Oddi: kak dostignut konsensusa? [Cholecystectomy and sphincter of Oddi: how to reach consensus?]. Suchasna hastroenterolohiia – Modern Gastroenterology, 1, 55-65 [in Ukrainian].

Khrystych, T.N., & Hontsariuk, D.A. (2018). Etiolohichni faktory, shcho formuiut khronichnyi pankreatyt [Etiological factors which form the chronical pancreatitis]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 3, 20-28 [in Ukrainian].

Machicadoetal, J.D. (2018). A population-based evaluation of the natural history of chronic pancreatitis. Pancreatology, 18, 1, 39-45. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pan.2017.11.012

Byelyayeva, N.V. (2016). Treatment of chronic biliary pancreatitis in patients with obesity. Pancreatology, 16, 1, S6-S4. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pan.2015.12.016

Rodriguesetal, E. (2019). Clube Portugues do pancreas recommendations for chronic pancreatitis: Etiology, natural history, and diagnosis (Part 1). Portugese Journal of Gastroenterology, 26, 346-355. DOI: https://doi.org/10.1159/000497388

Di Magno, E.P., & Di Magno, M.J. (2016). Chronic pancreatitis: land mark papers, management decisions, and future. Pancreas, 45, 5, 641-650.

Imm, N. (2016). Gall stones and Cholecystitis. Retrieved from: https://patient.info/doctor/gallstones–and–cholecystitis.

Babinets, L., Kytsai, K., Kotsaba, Yu., Halabitska, I., Melnyk, N., Semenova, I., & Zemlyak, O. (2017). Improvement of the complex medical treatment for the patients with chronic biliary pancreatitis. Wiedomosti Lekarskie, 2 (1), 213-216.

Dominguez-Munoz, J.E., Drewes, A.M., Lindkvist, B., Ewald, N., Czakó, L., Rosendahl, J., & Löhr, J.M. (2018). Recommendations from the United European Gastroenterology evidence-based guidelines for the diagnosis and therapy of chronic pancreatitis. Pancreatology, 18, 8, 847-854. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pan.2018.09.016

Turumin, J.L. Postcholecystectomy syndrome, or condition after cholecystectomy (gallblader removal). Retrieved from: http://www.drturumin.com.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-01-21

Як цитувати

Babinets, L. S., Kytsai, K. Y., & Mihenko, B. O. (2020). Оцінка структурного і функціонального стану підшлункової залози у різних групах пацієнтів з хронічним біліарним панкреатитом. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (2), 69–74. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10768

Номер

Розділ

З ДОСВІДУ РОБОТИ