Лапароскопічна герніопластика гриж черевної стінки при нестандартних умовах

Abstract

Проведено аналіз хірургічного лікування малоінвазивним способом вентральних гриж черевної стінки у 208 хворих. Відзначено, що у 27 (13,0 %) пацієнтів під час операції виникали нестандартні ситуації, що утруднювали хід операційного лікування. Серед причин на першому місці була лапароскопічна герніопластика післяопераційних вентральних гриж із хронічною спайковою хворобою — 6 (2,9 %) випадків, на другому — рецидивні пахвинні грижі після трансабдомінальної преперитонеальної ендовідеогерніопластики — 5 (2,4 %) випадків; на третьому — фіксовані (невправимі грижі) — 4 (1,92 %); наявність в одному пахвинному каналі косої та прямої “панталонних” гриж — по 4 (1,9 %) випадки кожної; на четвертому — ковзні пахвинні грижі — 3 (1,4 %); на п’ятому — пахвинно-калиткові грижі — 2 (1,0 %).

Крім того, в 11 (5,2 %) пацієнтів, які були прооперовані з приводу пахвинних гриж, було діагностовано поєднану хірургічну внутрішньочеревну патологію, що вимагало розширення хірургічного втручання в обсязі 1—2 симультанних операцій, де на першому місці був хронічний склеротично-інфільтративний холецистит — 6 (2,9 %) хворих, на другому — гінекологічна патологія — 3 (1,5 %); водянка оболонок яєчка — 1 (0,5 %) пацієнт; перекрут жирової підвіски сигмоподібної кишки, що симулював защемлення лівобічної пахвинної грижі, — 1 (0,5 %) хворий. Завдяки розробленим способам операційного лікування даної патології та застосуванню для перито-нізації протеза апарата високочастотного електрозварювання біологічних тканин ЕК — 300 М1 в режимі зварювання вдалося уникнути різного виду ускладнень.