Врослий ніготь, оптимальна клініко-морфологічна класифікація: авторські погляди (моя модифікація) і дискусійні аспекти

Анотація

Резюме. Операції з приводу патологічної інкарнації нігтьової пластини в епоніхеальний валик становлять значний відсоток хірургічних втручань, що здійснюються в амбулаторних хірургічних відділеннях; їх результати не завжди задовільні; за даними різних клінік, рецидиви спостерігаються у 3-35 % випадків. Вростання нігтя асоціюється з гіпертрофією епоніxeальних м'яких тканин, фокальними некрозами, гіпергрануляціями та іншими гнійними ускладненнями. Не існує консенсусу та не існує чіткої класифікації таких уражень. Потребують дискусії варіанти найпоширенішої форми дистального бокового вростання.

Мета дослідження. Створити оптимальну клінічну класифікацію неускладненого та ускладненого вростання нігтів на основі аналізу літератури та власних даних.

Матеріали та методи. Протягом п'яти років (2011-2016) було діагностовано 436 випадків вростання нігтів у пацієнтів віком 12-86 років (з них 325 випадків інкарнованого оніхомікозу), в 259 (59,4 %) чоловіків і 177 (40,6 %) жінок. У 182 (41,7 %) хворих були стверджені пізні рецидиви мікотичного асоціативного онйокриптозу після попередніх операцій в інших клініках.

Результати та обговорення. Пізні рецидиви оніхокриптозу спостерігаються у 5-18 % (12,4 % – наша статистика), при оніхомікотичних інкарнаціях – 30-70 % (41,7 % – результати клінічного аналізу), що підтверджується нашими попередніми дослідженнями. Було також стверджено, що в 60-65 % випадках вростання нігтя з утворенням епоніхеальних гіпергрануляцій (60,3 % – наша статистика), спостерігається їх контамінація мікотичною флорою. У 82 випадках (18,8 % вибірки), захворювання перебігало на фоні облітеруючих захворювань артерій нижніх кінцівок атеросклерозу у 60 (13,76 %) та цукрового діабету у 22 пацієнтів (5,05 %). Клінічно оптимізовано і впроваджено нову авторську версію класифікації врослого нігтя "ENMK", з описом морфологічних характеристик нігтьового ложа; наявністю буквено-цифрового кодування, аналізом повного «спектру» та максимальним охопленням клінічних варіантів оніхокриптозу, включаючи випадки мікотичного вростання (за вираженістю усі морфологічні зміни парціально диференційовані на 5 субтипів): Е (епоніхеальна патологія), N (зміни краю нігтьової пластини), М (зміни матриксу та його деформації), К (наявність супутньої коморбідної патології). Основними, прийнятими в клінічній практиці методами хірургічного лікування інкарнацій є резекція нігтя і видалення нігтьової пластини з епоніхектомією та парціальною матриксектомією.

Висновки. Чотирьохкомпонентна ENMK оптимізована клінічна класифікація повністю охоплює варіанти клінічного перебігу врослого нігтя та морфології ураження, клінічно значимі патологічні зміни, фонові та супутні захворювання. Резекція врослого нігтя або його видалення є клінічно ефективними, блокоподібна епоніхектомія та парціальна маргінальна матриксектомія (здійснюється механічним або хімічним шляхом) забезпечують санацію ділянки інкарнації, звужуючи ніготь і запобігаючи його повторному вростанню.