Псевдомембранозний коліт – практичні аспекти діагностики і лікування (короткий огляд літератури)
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2017.4.8016Ключові слова:
антибіотик-асоційована діарея, псевдомембранозний коліт, діагностика, стандарти лікування.Анотація
Частим ускладненням антибіотикотерапії є антибіотик-асоційована діарея, основним причинним фактором виникнення якої у стаціонарних хворих вважається C. difficile інфекція. Найважчим варіантом перебігу C. difficile інфекції є псевдомембранозний коліт.
Огляд літератури виконано за результатами пошуку в базах даних PubMed за ключовими словами “антибіотик-асоційована діарея”, “C. difficile інфекція”, “C. difficile-асоційований коліт”, “псевдомембранозний коліт” за період 2006–2016 рр.
На підставі короткого огляду літератури наведено особливості Clostridium difficile інфекції та основні фактори ризику виникнення Clostridium difficile коліту. Висвітлено типову клінічну симптоматику перебігу псевдомембранозного коліту.
Окреслено труднощі діагностики та практичні аспекти застосування візуалізаційних методів – сигмоскопії, ультрасонографії. Акцентовано увагу на тяжких формах псевдомембранозного коліту, критеріях діагностики та особливостях лікування при рефрактерному перебігу захворювання. Наведено показання та принципи хірургічного лікування фульмінантного коліту.
Окреслено основні принципи діагностики, лікування та профілактики згідно з сучасними міжнародними клінічними настановами.
Посилання
Elseviers, M.M., Van Camp, Y., Nayaert, S., Dure, K., Annemans, L., Tanghe, A., & Vermeersch, S. (2015). Prevalence and management of antibiotic associated diarrhea in general hospitals. BMC Infectious Diseases, 15(129), 1-9.
Kazanowski, M., Smolarek, S., Kinnarney, F., & Grzebieniak, Z. (2014). Clostridium difficile: epidemiology, diagnostic and therapeutic possibilities – a systematic review. Tech. Coloproctol., 18 (3), 223–232.
Zinchuk, O.M., Zubach, O.O., & Stoliar, H.L. (2014). Suchasni aspekty Clostridium difficile-infekcii [Modern aspects of Clostridium difficile-infection]. Infekciini hvoroby – Infection deseases, 3, 5-12 [in Ukrainian].
Surawicz, C.M., Brandt, L.J., Binion, D.G., Ananthakrishnan, A.N., Curry, S.R., Gilligan, P.H., & McFarland, L.V. (2013). Guidelines for Diagnosis, Treatment, and Prevention of Clostridium difficile Infections. Am. J. Gastroenterol., 108, 478-498.
Posokhova, K.A. (2010). Antybiotyk-asociiovane urazhennia kyshechnyku [Antibiotic-asociated defeat of intestine]. Infekciini hvoroby – Infection deseases, 4, 69-80 [in Ukrainian].
Wenzler, E., Mulugeta, S.G., & Danziger, L.H. (2015). The Antimicrobial Stewardship Approach to Combating Clostridium Difficile. Antibiotics, 4. 198-215.
Al-Jashaami, L.S., & DuPont, H.L. (2016). Management of Clostridium difficile Infection. Gastroenterology & Hepatology, 12(10), 609-616.
Moshkowitz, M., Ben-Baruch, E., Kline, Z., Shimoni, Z., Niven, M., & Konikoff, F. (2006). Risk factors for severity and relapse of pseudomembranous colitis in an elderly population. Colorectal Disease, 9, 173-177.
Debast, S.B., Bauer, M.P., & Kuijper, E.J. (2014). European Society of Clinical Microbiology and Infectious Diseases: update of the treatment guidance document for Clostridium difficile infection. Clinical Microbiology and Infection, 20(2), 1-26.
Deshpande, A., Pasupuleti, V., Thota. P., Pant, C., Rolston, D.K., Hernandez, A.V., & Donskey, C.J. (2015). Risk Factors for Recurrent Clostridium difficile Infection: A Systematic Review and Meta-Analysis. Infection Control & Hospital Epidemiology, 36(04), 452-460.
Cornely, O.A., Miller, M. A., Fantin, B., Mullane, K., Kean, Y., & Gorbach, S. (2013). Resolution of Clostridium difficile–Associated Diarrhea in Patients With Cancer Treated With Fidaxomicin or Vancomycin. Journal of Clinical Oncology, 31(19), 2493-2499.
Bonasera, R.J., Kramer, J.K., & Ho, S. (2004). Relapsing Clostridium Difficile Colitis. Practical Gastroenterology, May, 78-80.
Sartelli, M., Malangoni, M.A., Abu-Zidan, F. M., Griffiths, E.A., Bella, S.D., McFarland, L.V., & Eltringham, I. (2015). WSES guidelines for management of Clostridium difficile infection in surgical patients. World Journal of Emergency Surgery, 10(38), 1-23.
Crobach, M.J.T., Planche, T., Eckert, C., Barbut, F., Terveer, E.M., Dekkers, O.M., & Wilcox, M.H. (2016). European Society of Clinical Microbiology and Infectious Diseases: update of the diagnostic guidance document for Clostridium difficile infection. Clinical Microbiology and Infection, 22, 63-81.
Alekseyechkina, O.A., Dubrov, E.Ya., Vladimirova, Ye.S., Pinchuk, T.P., & Titova, G.P. (2012). Vozmozhnosti ultrazvukovoho issledovaniia v diagnostike psevdomembranoznoho kolita u hirurgicheskih bolnyh [Potential of ultrasound investigation in diagnostics of pseudomembranous colitis in surgical patients]. RZhGGK – Russian Journal of Gastroenterology, Hepatology and Coloproctology, 2, 29-35 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
