Персоніфіковане лікування хворих на рак яєчників
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2017.2.7951Ключові слова:
рак яєчників, лікування, хіміотерапія, платинорезістентність, дизрегуляційна патологія.Анотація
Актуальність проблеми. Сьогодні «золотим стандартом» лікування раку яєчників (РЯ) стадій IС-IIIC є оперативне втручання з наступним курсом післяопераційної хіміотерапії препаратами платини. До 40% хворих із РЯ є первинно резистентними або рефрактерними (тобто не чутливими) до платини. Прогнозування чутливості пухлини до препаратів платини та застосування патогенетично обґрунтованих методів підвищення чутливості пухлини до платини є актуальною проблемою онкогінекології. Метою роботи було покращення безпосередніх та відділених результатів лікування хворих на епітеліальний рак яєчників шляхом підвищення чутливості пухлини до хіміотерапії першої лінії.
Матеріал та методи дослідження. Обстежено 350 пацієнток з РЯ III–IV стадії, яким були виконані оптимальні, субоптимальні або неоптимальні циторедуктивні операції. Всі жінки були розділені 2 групи: І група (група контролю) — хворі на рак яєчників (n = 50), які одержують стандартну ад’ювантну платинову хіміотерапію першої лінії без використання розробленої концепції; ІІ група — 300 хворих, яких, на підставі виявлених критеріїв чутливості раку яєчників до хіміотерапії препаратами платини, було розділено на 3 підгрупи в залежності від прогнозованого ефекту платини: 1 підгрупа (n=77) - хворі з передбачуваною платинорефрактерністю, яким лікування було розпочато з хіміотерапії другої лінії; 2 підгрупа (n=98) — хворі з передбачуваною платинорезистентністю, яким на фоні стандартної ад’ювантної хіміотерапії першої лінії препаратами платини була проведена корекція саногенетичних порушень і дизрегуляційної патології; 3 підгрупа (n=125) — пацієнтки з передбачуваною чутливістю до препаратів платини, яким було проведено лікування препаратами платини відповідно до стандартів.
Результати дослідження. Порівняльний аналіз даних щодо досягнення об’єктивного ефекту, стабілізації та контролю захворювання показав, що на відміну від І групи, у всіх пацієнток ІІ групи вдалося досягти прийнятних клінічних результатів. Зокрема, загальна виживаність у 2-й підгрупі ІІ групи зросла до 33,1±1,4 місяців, а у 3-й підгрупі – до 36,8±1,9 місяців. Це відповідає діапазонам 5,0-71,1 місяців та 3,0-73,3 місяців відповідно.
Висновки. Застосування патогенетично обгрунтованої терапії, що враховує фармакогенетичні особливості дозволяє суттєво покращити результати лікування (OS до 33,1±1,4 місяців у пацієнтів з ймовірною платинорезистентністю та до 36,8±1,9 місяців у платиночутливих випадках; EFS – до 16,8±0,9 місяців та 29,5±1,1 місяців відповідно).
Посилання
Axel, M. A., Barinov, V. V., & Bokina, L. I. (2009). Lektsii po oncoginecologii [Lectures on oncogynecology]. M. : MEDpressinform, 425 p. [in Russian].
Bohman, Ya. V. (2007). Lektsii po oncoginecologii [Lectures on oncogynecology]. Moscow : MIA,. 304 p. [in Russian].
Vazhenin, A. V., Zharov, A. V., & Shimotkina, I. G. (2010). Aktualnye voprosy klinicheskoi onkoginecologii [Actual questions of clinical oncogynecology]. M. : STROM, 128 p. [in Russian].
Dubinina, V. G., Rybin, A. I., Lukyanchuk, O. V., & Kuznetsova, O. V. (2013). Analis mutaciy geniv BRCA-1 ta BRCA-2 u platynorefrakternyh pacientok z rakom yaichnikov [Analysis of mutation of BRCA-1 and BRCA-2 genes in platinum-refractory patients with ovarian cancer]. News of Naval Medicine, 1, 46–52 [in Russian].
Dubinina, V. G., Rybin, A. I., Kuznetsova, O. V., & Morozyuk, O. N. (2015). Aktivnost belka p53 u bolnyh z rakom yaichnikov v zavisimosti ot chuvstvitelnosti k preparatam platiny. [Activity of p53 protein in patients with ovarian cancer, depending on sensitivity to platinum preparations]. Klinicheskaya onkologiya – Clinical oncology, 4, 1–4 [in Russian].
Kozachenko, V. P. (Ed.) (2005). Klinicheskaya onkoginekologia [Clinical oncogynecology]. Moskov: Medicine, 376 [in Russian].
Philip, J. Dysay, & William, T. Krisman. (2011). Klinicheskaya onkoginekologia: v 3 tomah [Clinical oncogynecology: in 3 volumes]. Moscow: Practical medicine, 988 p. [in Russian].
Kolesnyk, O. O. (Ed.) Aut. : Fedorenko, Z. P., Mikhailovich, Yu. Y. & L. O. Gulak (2016). Rak v Ukraine, 2014-2015. Zahvoryuvanist, smertnist, pokaznyki diyalnosti onkologichnoi sluzhby. [Cancer in Ukraine, 2014-2015. Morbidity, mortality, the indeces of oncological service activity]. Kyiv: 17, 144 [in Ukrainian].
Svintsitsky, V. S. (2015). Seroznyi rak yaichnikov: testirovanie mutacyi genov BRCA1 and BRCA2 v Ukraini [Serous ovarian cancer: testing of mutations in the BRCA1 and BRCA2 genes in Ukraine]. Eurasian oncology journal (attachment): pp. 79–82 [in Russian].
Urmancheeva, A. F., Tyulyandina, S. A., & Moiseenko, V. M. (2008). Prakticheskaya onkoginekologia; izbrannye lekcii [Practical oncogynecology: selected lectures]. St.-Petersburg: "TOMM",. 400 p. [in Russian].
Chu, E. & De, V. T. (Ed.) (2008). Vita (translated from English) Himioterapia zlokachestvennyh opuholei [Chemotherapy of malignant neoplasms]. M. : Practice, 447 [in Russian].
Ambudakar, S. V. Dey, S., & Hrycyna, C. A. (1999). Biochemical, cellular and pharmacological aspects of the multidrug transporter. Ann. Rev. Pharmacol. Toxicol. (39), 361–398.
Chu, G. (2004). Cellular responses to cisplatin. J. Biol. Chem. (2269), 787–790.
Rybin, A. I. (2016). Personalized managing of the patients with serous ovarian cancer. ESGO Prevention in gynecological malignancies, September, 08-10, p. 35. Antalya, Turkey.
Shulman, L. P., & Dungan, J. S. (2010). Cancer genetics: risks and mechanisms of cancer in women with inherited susceptibility to epithelial ovarian cancer. Cancer Treat Res., 56, 69–85.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).