Особливості хірургічного лікування пацієнтів із синдромом підключично-хребтового обкрадання

Автор(и)

  • I. I. Kopolovets Клініка судинної хірургії, Cхідно-Словацький інститут серцево-судинних хвороб, Університет П. Й. Шафарика, Медичний факультет, Кошице, Словаччина Ужгородський національний університет http://orcid.org/0000-0002-2721-6114
  • M. Frankovichova Клініка судинної хірургії, Cхідно-Словацький інститут серцево-судинних хвороб, Університет П. Й. Шафарика, Медичний факультет, Кошице, Словаччина
  • P. Berek Клініка судинної хірургії, Cхідно-Словацький інститут серцево-судинних хвороб, Університет П. Й. Шафарика, Медичний факультет, Кошице, Словаччина
  • M. Kubikova Клініка судинної хірургії, Cхідно-Словацький інститут серцево-судинних хвороб, Університет П. Й. Шафарика, Медичний факультет, Кошице, Словаччина
  • P. O. Boldizhar Ужгородський національний університет
  • V. V. Rusyn Ужгородський національний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2017.2.7707

Ключові слова:

стеноз сонних артерій, синдром підключично-хребтового обкрадання, хронічна ішемія головного мозку, атеро- склероз.

Анотація

Мета роботи: систематизувати показання та розробити алгоритм відбору пацієнтів із синдромом підключично-хребтового обкрадання для хірургічного лікування.

Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 19 хворих із синдромом підключично-хребтового обкрадання (СПХО). Всіх хворих було прооперовано тільки після вичерпаних можливостей ендоваскулярної реваскуляризації. Артеріальну реконструкцію виконували під загальним знеболюванням в умовах інтраопераційного нейромоніторингу за допомогою транскраніальної оксиметрії. При виборі артеріальної реконструкції надавали перевагу транспозиції підключичної артерії до загальної сонної артерії (9 пацієнтів, 47,4 %). Окрім транспозиції, 5 пацієнтам (26,3 %) виконували сонно-підключичне шунтування, 4 пацієнтам (21,1 %) сонно-сонне шунтування, одному пацієнту (5,3 %) протезування брахіоцефального стовбура.

Результати досліджень та їх обговорення. В обстежуваній групі переважали пацієнти з І (36,8%) та ІІ (31,6%) ступенем ішемії верхньої кінцівки. До групи з І ступенем входили 4 пацієнти (21,1 %), у яких запланована імплантація стентграфту із закриттям гирла лівої ЗагСА. ІV ступінь ішемії верхньої кінцівки спостерігали у двох пацієнтів (10,5 %). У ранньому післяопераційному періоді в одного пацієнта (5,3 %) після сонно-сонного шунтування розвинувся ішемічний інсульт. Один хворий помер (5,3 %) – після сонно-сонного шунтування та імплантації стентграфту. Тактика лікування хворих із СПХО залежить не тільки від виду СПХО, стану прохідності гомо- та контрлатеральних судин, які кровопостачають головний мозок, але і від типу порушення мозкового кровообігу.

Біографія автора

I. I. Kopolovets, Клініка судинної хірургії, Cхідно-Словацький інститут серцево-судинних хвороб, Університет П. Й. Шафарика, Медичний факультет, Кошице, Словаччина Ужгородський національний університет

Науково-дослідна частина, старший науковий співробітник

Посилання

Синдром обкрадання при патології судин дуги аорти / В.І. Русин, В.В. Корсак, Є.С. Буцко[ та.ін.] — Ужгород: Карпати, 2011. — 208 с.

Хирургическое лечение пациентов с синдромом подключично-позвоночного обкрадывания / В.Б. Стародубцев, А.А. Карпенко, С.А. Альсов [ и др.] // Патология кровообращения и кардиохирургия. — 2009. — №1. — С. 61–64.

Никульников И.П. Тактика хирургического лечения множественных атеросклеротических поражений ветвей дуги аорты / И.П. Никульников, А.В. Ратушнюк, П.А. Зайченко [и др.] // Ангиология и сосудистая хирургия. М. — 2005. — № 2. — С. 221 – 222.

Можливості ендоваскулярного лікування атеросклеротичного ураження екстракраніальних артерій у гострий період ішемічного інсульту / В.І. Русин, В.В. Корсак, Є.С. Буцко, А.Г. Голяка // Науковий вісник Ужгородського університету серія медицина. — 2014. — Випуск 1(49). — С. 144 — 149.

Прогрессирующий церебральный атеросклероз: клинические, биохимические и морфологические аспекты / М.М. Танашян, О.В. Лагода Т.С. Гулевская [и др.] // Анналы клинической и экспериментальной неврологи. — 2013. — №4. — С. 4 — 9.

Sihotský V. Metodou prvej voľby pri stenóze karotid je CEA / V. Sihotský // Cesk Slov Neurol. — 2016. — 79:112(4). — P. 397–399.

Родин Ю.В. Оперативное лечение больных с патологией брахиоцефальных артерий с верхвысокого неврологического риска / Ю.В. Родин, В.А. Симонян, Д.Ш. Дюба // Хірургія України. — 2008. — Т.2, № 4 (додаток). — С. 253 – 255.

Kurisu K. Carotid artery stenting in a patient with right-sided aortic arch with an aberrant left subclavian artery / K. Kurisu // Acta Neurochir (Wien). — 2011. — 153. — P. 2169 –2173.

Morasch M. D. Technique for subclavian to carotid transposition, tips, and tricks / M.D. Morasch // J vasc. Surg. — 2009. — V.49/1. — P. 251 – 254.

##submission.downloads##

##submission.additionalFiles##

Опубліковано

2017-07-14

Як цитувати

Kopolovets, I. I., Frankovichova, M., Berek, P., Kubikova, M., Boldizhar, P. O., & Rusyn, V. V. (2017). Особливості хірургічного лікування пацієнтів із синдромом підключично-хребтового обкрадання. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (2), 55–60. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2017.2.7707

Номер

№ 2 (2017)

Розділ

З ДОСВІДУ РОБОТИ

Ліцензія

Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука»,  погоджуються з такими умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).