Cаркоми грудної залози: ад’ювантні методи лікування
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2017.2.7536Ключові слова:
саркоми грудної залози, хіміотерапія, променева терапія, хірургічне лікування.Анотація
Мета роботи: здійснити ретроспективний аналіз ад’ювантних методів лікування хворих на саркоми грудних залоз (СГЗ), які знаходяться в базі канцер-реєстрів 15 обласних онкодиспансерів України.
Матеріали і методи. За період 2000–2015 рр. зареєстровано 378 випадків сарком грудних залоз під шифрами 3227, 3332, 3235 і 3254 в обласних онкодиспансерах. Для статистичної обробки брали дані лікування 360 жінок хворих на СГЗ.
Лікування: хірургічний метод був застосований у 81 пацієнтки (22,5 %); у 179 хворих (49,7 %) було комплексне лікування: хірургічне + хіміо-променева терапія, 74 пацієнтки (20,6 %) отримали хіміотерапію, променеву терапію або комбінацію цих методів; у 26 хворих (7,2 %) лікування не проводилось через відмову або протипоказання.
Для системного ад’ювантного лікування застосовували CAF, CMF, AC схеми поліхіміотерапії. Променева терапія (ПТ) здійснювалась у неоад’ювантному (36–40 Гр.-екв.) і післяопераційному (40–65 Гр.-екв.) режимах.
Результати досліджень та їх обговорення. Хірургічні методи лікування відіграють основну роль у лікуванні сарком грудної залози; загальна однорічна виживаність становить 80,2 %, трирічна – 51,9 % і п’ятирічна – 43,2 %.
Комбінація хірургічних методів з ад’ювантною хіміо-променевою терапією не мала переваг у виживаності хворих, порівняно з одним хірургічним методом. Загальне однорічне виживання хворих становило 80,4 %, трирічне – 56,4 %, п’ятирічне – 31,3 %.
Ад’ювантні методи хіміо-променевої терапії у самостійному режимі не досягають результатів хірургічного лікування. Загальна однорічна виживаність хворих становила 63,5 %, трирічна – 32,4 %, п’ятирічна – 13,5 %, що істотно менше (р < 0,05), ніж в групах з хірургічним лікуванням.
Посилання
Lim, S. Z., Ong, K. W., Tan, B. K. T., Selvarajan, S. & Tan, P. H. (2016). Sarcoma of the breast: an update on a rare entity. J. Clin. Pathol., 1, 1–9.
NCCN Clinical Practice Guidelines in Oncology. Soft Tissue Sarcoma. Version 2. (2016). Retrieved from https://www.nccn.org/professionals/physician_gls/f_guidelines.asp.
Ostafiychuk, V. V., Korovin, S. I., Palivets, A. Yu., Kukushkina, M. M. & Krotevych, M. S. (2017). Sarkomy miakykh tkanyn : diahnostyka ta likuvannia [Soft tissue sarcomas: diagnosis and treatment]. Klinichna onkolohiia – Clinical Oncology, 1 (25), 21–25 [in Ukrainian].
Nizri, E., Merimsky, O. & Lahat, G. (2014). Optimal management of sarcomas of the breast: an update. Expert Review of Anticancer Therapy, 14 (6), 705–710.
Al-Benna, S., Poggemann, K. & Steinau, H. U. (2010). Diagnosis and management of primary breast sarcoma. Breast Cancer Res. Treat., 122, (3), 619–626.
Voutsadakis, I. A., Zaman, K. & Leyvraz, S. (2011). Breast sarcomas: current and future perspectives. Breast, 20, 199–204.
Errathay, S., Fetohi, M., Mahmoud, S., Saadim H., Bouchikhim C., & Banani, A. (2013). Primary chondrosarcoma of the breast: a case presentation and review of the literature. World Journal of Surgical Oncology, 11, 208.
Pencavel, T., Allan, C. P. & Thomas, J. M. (2011). Treatment for breast sarcoma: a large, single-centre series. Eur. J. Surg. Oncol., 37, 703–708.
Lahat, G., Lev, D. & Gerstenhaber, F. (2012). Sarcomas of the breast. Expert Rev Anticancer Ther., 12, 1045–1051.
Lum, Y. W. & Jacobs L. (2008). Primary breast sarcoma. Surgical Clinics of North America, 3, (88), 559–570.
Forscher, C., Mita, M. & Figlin, R. (2014). Targeted therapy for sarcomas. Biologics: Targets and Therapy, 8, 91–105.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
