Рак щитоподібної залози: підходи та тактика. Чому стало більше?
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.4.14348Ключові слова:
папілярна карцинома, пункційна біопсія, тиреоїдектоміяАнотація
Мета роботи: проаналізувати рівні захворюваності та підвищити ефективність лікування хворих на рак щитоподібної залози шляхом удосконалення його діагностики та хірургічної тактики, покращити профілактику післяопераційних ускладнень.
Матеріали і методи. Використовували традиційні та спеціальні методи дослідження: анамнез, особливості попереднього лікування, огляд та фізикальне обстеження пацієнтів, УЗД щитоподібної залози, тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія з цитологічним дослідженням пунктату, визначення вмісту гормонів тиреоїдного профілю в сироватці крові (ТТГ, Т4 вільний, тиреоглобулін (ТГ), кальцитонін (КТ)); гістологічне дослідження операційного матеріалу (експрес- та патогістологічного заключного).
Результати досліджень та їх обговорення. В статті висвітлені дані про рівні захворюваності на рак щитоподібної залози серед населення України, обговорюються сучасні підходи до поліпшення діагностики та лікування таких хворих, представлені дані про лікування таких хворих в Київському міському клінічному ендокринологічному центрі. Традиційно діагностика раку щитоподібної залози базується на результатах комплексної оцінки даних клінічного обстеження, ультразвукового дослідження, цитологічного дослідження біоптатів, отриманих при тонкоголковій аспіраційній пункційній біопсії. За останні роки у пролікованих в клініці спостерігається тенденція до збільшення випадків захворюваності на рак щитоподібної залози. Це пов’язано із вдосконаленням методів діагностики (новітніх УЗ апаратів та високочастотних датчиків), збільшенням кількості обстежень з метою превенції та комплаєнсу із лікарями загальної практики.
УЗД щитоподібної залози та тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія з цитологічним аналізом біоптатів є необхідними і обов’язковими методами дослідження при вогнищевих утвореннях щитоподібної залози як найточніших методів діагностики на доопераційному етапі обстеження.
Посилання
Larin, A., Cherenko, S., Krushinska, Z. (2017). Suchasni trendy optymizatsii diahnostyky raku shchytopodibnoyi zalozy [Current trends in thyroid cancer diagnostics]. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery, 0(2(58)), 19-28. https://doi.org/10.24026/1818-1384.2(58).2017.105549 [in Ukrainian].
Cancer in Ukraine, (2020-2021). Zakhvoriuvanist, smertnist, pokaznyky diyalnosti onkolohichnoyi sluzhby [Morbidity, mortality, performance indicators of the oncology service]. Bulletin of the National Chancery Register of Ukraine, 23, Kyiv, [in Ukrainian].
Tsymbalyuk, S.M. (2017). Hihiyenichna otsinka vplyvu kantserohennykh rechovyn atmosfernoho povitrya na formuvannya zakhvoryuvanosti na rak shchytopodibnoyi zalozy [Hygienic assessment of the influence of carcinogenic substances in atmospheric air on the formation of the incidence of thyroid cancer]. Candidate’s thesis. Kyiv. 21 p. [in Ukrainian].
Rybakov, S.Y. (2012). Rak shchytovydnoi zalozy (klinichni lektsii) [Cancer of the thyroid gland (clinical lectures)]. Poltava [in Ukrainian].
El Hag, I.A., Kollur, S.M., & Chiedozi, L.C. (2003). The role of FNA in the initial management of thyroid lesions: 7-year experience in a district general hospital. Cytopathology, 14(3), 126-130. https://doi.org/10.1046/j.1365-2303.2003.00053.x
Ringel, M. D. (2020). New Horizons: Emerging Therapies and Targets in Thyroid Cancer. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 106(1), e382-e388. https://doi.org/10.1210/clinem/dgaa687
Wei, X., Wang, X., Xiong, J., Li, C., Liao, Y., Zhu, Y., & Mao, J. (2022, May 18). Risk and Prognostic Factors for BRAFV600E Mutations in Papillary Thyroid Carcinoma. BioMed Research International, 2022, 1-13. https://doi.org/10.1155/2022/9959649
Araque, K.A., Gubbi, S., & Klubo-Gwiezdzinska, J. (2020, February 10). Updates on the Management of Thyroid Cancer. Hormone and Metabolic Research, 52(08), 562-577. https://doi.org/10.1055/a-1089-7870
Haddad, R.I., Nasr, C., Bischoff, L., Busaidy, N.L., Byrd, D., Callender, G., Dickson, P., Duh, Q.Y., Ehya, H., Goldner, W., Haymart, M., Hoh, C., Hunt, J.P., Iagaru, A., Kandeel, F., Kopp, P., Lamonica, D. M., McIver, B., Raeburn, C.D.,et al. (2018). NCCN Guidelines Insights: Thyroid Carcinoma, Version 2.2018. Journal of the National Comprehensive Cancer Network, 16(12), 1429-1440. https://doi.org/10.6004/jnccn.2018.0089
Laha, D., Nilubol, N., & Boufraqech, M. (2020). New Therapies for Advanced Thyroid Cancer. Frontiers in Endocrinology, 11. https://doi.org/10.3389/fendo.2020.00082
Brito, J.P., Gionfriddo, M.R., Al Nofal, A., Boehmer, K.R., Leppin, A.L., Reading, C., Callstrom, M., Elraiyah, T.A. et al. (2014). The Accuracy of Thyroid Nodule Ultrasound to Predict Thyroid Cancer: Systematic Review and Meta-Analysis. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 99(4), 1253-1263. https://doi.org/10.1210/jc.2013-2928
Mazur, O. (2022). Predictors of Multifocal Papillary Thyroid Cancer. Do They Exist? Acta Endocrinologica (Bucharest), 18(4), 424-428. https://doi.org/10.4183/aeb.2022.424
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 О. В. ПОГОРЄЛОВ, П. І. ГОРДІЙЧУК, О. В. МАЗУР, О. В. ШІДЛОВСЬКИЙ, С. М. ЦИМБАЛЮК
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
