Морфометричний аналіз тканин м’язово-апоневротичного дефекту в експерименті за умов герніопластики з застосуванням стовбурових клітин у різні терміни дослідження

Автор(и)

  • М.-І. Р. ВАРВАРУК Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • Т. К. ГОЛОВАТА Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.4.14344

Ключові слова:

м’язово-апоневротичний дефект, герніопластика, морфометричний аналіз, мезенхімальні стовбурові клітини

Анотація

Мета роботи: провести аналіз морфометричних змін у ділянці м’язово-апоневротичного дефекту передньої черевної стінки в експерименті за умови використання стовбурових клітин.

Матеріали і методи. Експериментальне дослідження проведено на 76 білих статевозрілих щурах обох статей вихідною масою (215±12) г. Моделювання м’язово-апоневротичного дефекту хірургічним методом проводили в стерильних умовах із використанням загального методу знеболення. Усім щурам 1 та 3 групи було виконано моделювання мʼязово-апоневротичного дефекту передньої черевної стінки гострим шляхом до 2,5 см в діаметрі з наступним пошаровим ушиванням дефекту однорядним безперервним обвивним швом шовним матеріалом “Вікрил” 3/0 з колючою голкою. Додатково у групі 3 виконували ін’єкції стовбурових клітин. У групах 2 та 4 також виконували формування мʼязово-апоневротичного дефекту передньобокової стінки живота 2,5 см у діаметрі з наступною пластикою з використанням методики “on lay” поліпропіленовою сіткою. У групі 4 додатково проводили ін’єкції стовбурових клітин. Виведення тварин з експерименту відбувалось шляхом передозування тіопенталового наркозу на 10-ту та 30-ту доби спостереження. Далі проводили повношаровий забір тканин передньої черевної стінки у місці моделювання пластики м’язово-апоневротичного дефекту для наступного гістологічного дослідження.

Результати досліджень та їх обговорення. У перших двох групах зберігалася виразна запальна реакція на 10-ту добу і слабо виражена на 30-ту добу, що сприяло сповільненню формування зрілої сполучної тканини. Виразну позитивну динаміку спостерігали в 3 групі тварин, де встановлено повне затихання запального процесу і часткове формування повноцінної рубцевої тканини. Найкращі результати отримані в 4 групі тварин за умови застосування комбінації хірургічної сітки та стовбурових клітин. Встановлена повна редукція запальної реакції і формування рубцевої тканини.

Посилання

Liang, M.K., Holihan, J.L., Itani, K., Alawadi, Z.M., Gonzalez, J.R.F., Askenasy, E.P., ... & Berger, D.H. (2017). Ventral hernia management. Annals of Surgery, 265(1), 80-89.

Garcia-Urena, M.A., & POP (Progress On Prevention) Surgical Group F. Berrevoet D. Cuccurullo K. Decaestecker M. Angel Garcia-Urena M. López-Cano J. Manuel Molina Villar J. de Santiago Garcia A. Seternes C. Stabilini. (2021). Preventing incisional ventral hernias: important for patients but ignored by surgical specialities? A critical review. Hernia, 25, 13-22.

Ki, H.J., Park, J.B., & Sul, J.Y. (2020). Umbilical port site hernia and diastasis recti. Journal of Minimally Invasive Surgery, 23 (2), 80.

Tutchenko, M.I., Vasylchuk, O.V., Piotrovych, S.M., & Mamonov, O.V. (2013). Hryzha yak uskladnennia laparoskopichnykh operatsii [Hernia as a complication of laparoscopic operations]. Ukrainskyi zhurnal khirurhii – Ukrainian Journal of Surgery, (2), 99-101 [in Ukrainian].

Antoniou, S.A., Morales-Conde, S., Antoniou, G. A., Granderath, F.A., Berrevoet, F., Muysoms, F.E., & Bonham Group Andrew C. de Beaux Kamil Bury Manuel Lopez-Cano Diego Cuccurullo Eva B. Deerenberg Barbora E. East Rene H. Fortelny Jean-Francois Gillion Nadia A. Henriksen Marc Miserez David L. Sanders Maarten P. Simons Linas Venclauskas. (2016). Single-incision laparoscopic surgery through the umbilicus is associated with a higher incidence of trocar-site hernia than conventional laparoscopy: a meta-analysis of randomized controlled trials. Hernia, 20, 1-10.

Saiding, Q., Chen, Y., Wang, J., Pereira, C.L., Sarmento, B., Cui, W., & Chen, X. (2023). Abdominal wall hernia repair: From prosthetic meshes to smart materials. Materials Today Bio, 100691.

Alvarado, A.S., & Yamanaka, S. (2014). Rethinking differentiation: stem cells, regeneration, and plasticity. Cell, 157(1), 110-119.

Kliuchnykova, A.I., & Lisianyi, M.I. (2014). Reheneratyvnyi potentsial mezenkhimalnykh stovburovykh klityn (ohliad literatury) [Regenerative potential of mesenchymal stem cells). Naukovyi zhurnal – Scientific Journal, 8 (08) 2014, 69 [in Ukrainian].

Grabovyi, O.M., Nevmerzhytska, N.M., Yaremenko, L.M., Kostynskyi, H.B., Demydchuk, A.S., & Kondaurova, H.Y. (2023). Mesenchymal stem cells: diversity. Pathologia, 20(1), 76-84

Sukach, O.M., Ionov, I.A., & Vsevolodska, S.O. (2021). Vstup do biolohii stovburovoi klityny.

Vareniuk, I.M., & Dzerzhynskyi, M.E. (2019). Metody tsyto- histolohichnoi diahnostyky [Methods of cyto-histological diagnosis]. Kyiv: Interservis [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-28

Як цитувати

ВАРВАРУК, М.-І. Р., & ГОЛОВАТА, Т. К. (2023). Морфометричний аналіз тканин м’язово-апоневротичного дефекту в експерименті за умов герніопластики з застосуванням стовбурових клітин у різні терміни дослідження. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (4), 29–34. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.4.14344

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ