Вплив аутомезоконцентрату тромбоцитів на функціональний стан печінки щурів після часткової резекції паренхіми печінки

Автор(и)

  • Р. В. САЛЮТІН ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова” НАМН України, Київ
  • К. О. ЮЗВИК ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова” НАМН України, Київ

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.3.14149

Ключові слова:

печінка, резекція, аутомезоконцентрат тромбоцитів, аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, γ-глутамілтранс­фераза

Анотація

Мета роботи: визначити маркери функціонального стану печінки у щурів після часткової резекції паренхіми печінки за умов застосування аутомезоконцентрату тромбоцитів.

Матеріали і методи. Експериментальні дослідження проводили на білих лабораторних щурах лінії Вістар, яких розділили на три групи: 1-ша група – інтактні тварини (контроль); 2-га група – тварини, яким проводили резекцію лівої частки печінки без проведення подальшої додаткової терапії; 3-тя група – тварини, яким після проведення часткової резекції лівої частки печінки вводили аутомезоконцентрат тромбоцитів.

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що на початкових етапах після часткової резекції печінки спостерігалася гіперферментемія аланінамінотрансферази, аспартатамінотран­сферази, γ-глутамілтрансфераз, що вказує на ушкодження клітин печінки та низьку інтенсивність процесів регенерації. Введення аутомезоконцентрату тромбоцитів  вже на 6-ту добу після операційного втручання сприяло зниженню аланінамінотрансферази, аспартатамінотран­сферази  і γ-глутамілтрансфераз  у сироватці крові, з нормалізацією досліджуваних показників на 18-ту добу експерименту. Введення аутомезоконцентрату тромбоцитів сприяло суттєвішому відновленню білок-синтезуючої функції печінки, на що вказують нижчі значення тимолової проби порівняно із показниками групи тварин, яким не вводили аутомезоконцентрату тромбоцитів.

 Введення аутомезоконцентрату тромбоцитів запускає швидші регенеративні процеси у печінці, про що свідчить зниження гіперферментемії амінотрансфераз, γ-глутамілтрансфераз і показника тимолової проби. Нормалізація печінкових проб вказує на відновлення структурно-функціонального стану цього органа.

Посилання

Mukherji, A., Bailey, S.M., Staels, B., & Baumert, T.F. (2019). The circadian clock and liver function in health and disease. Journal of Hepatology, 71 (1), 200-211. DOI: 10.1016/j.jhep.2019.03.020. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2019.03.020

Almazroo, O.A., Miah, M.K., & Venkataramanan, R. (2017). Drug metabolism in the liver. Clinics in liver disease, 21(1), 1-20. DOI: 10.1016/j.cld.2016.08.001. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cld.2016.08.001

Cheng, M.L., Nakib, D., Perciani, C.T., & MacParland, S.A. (2021). The immune niche of the liver. Clinical Science, 135(20), 2445-2466. DOI: 10.1042/CS20190654. DOI: https://doi.org/10.1042/CS20190654

Kanda, T., Goto, T., Hirotsu, Y., Moriyama, M., & Omata, M. (2019). Molecular mechanisms driving progression of liver cirrhosis towards hepatocellular carcinoma in chronic hepatitis B and C infections: a review. International Journal of Molecular Sciences, 20(6), 1358. DOI: 10.3390/ijms20061358. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms20061358

Baglieri, J., Brenner, D.A., & Kisseleva, T. (2019). The role of fibrosis and liver-associated fibroblasts in the pathogenesis of hepatocellular carcinoma. International Journal of Molecular Sciences, 20(7), 1723. DOI: 10.3390/ijms20071723. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms20071723

Michalopoulos, G. K., & Bhushan, B. (2021). Liver regeneration: biological and pathological mechanisms and implications. Nature Reviews Gastroenterology & Hepatology, 18(1), 40-55. DOI: 10.1038/s41575-020-0342-4. DOI: https://doi.org/10.1038/s41575-020-0342-4

Li, N., & Hua, J. (2017). Immune cells in liver regeneration. Oncotarget, 8(2), 3628. DOI: 10.18632/oncotarget.12275. DOI: https://doi.org/10.18632/oncotarget.12275

Everts, P., Onishi, K., Jayaram, P., Lana, J.F., & Mautner, K. (2020). Platelet-rich plasma: new performance understandings and therapeutic considerations in 2020. International journal of molecular sciences, 21(20), 7794. DOI: 10.3390/ijms21207794. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms21207794

Thomas, L. (1998). Alanine aminotransferase (ALT), Aspartate aminotransferase (AST). Clinical Laboratory Diagnostics. 1st ed. Frankfurt: TH-Books Verlagsgesellschaft, 2, 55-65.

IFCC Primary reference procedures for the measurements of catalytic activity concentrations of enzymes at 37ºC. Part 6. Reference procedure for the measurements of catalytic concentration of gamma-glutamyltransferase. Clin. Chem. Lab Med., 2002, 40, 734-738. DOI: https://doi.org/10.1515/CCLM.2002.093

Kunkel, H.G., & Hoagland, C.L. (1947). Mechanism and significance of the thymol turbidity test for liver disease. The Journal of Clinical Investigation, 26(6), 1060-1071. DOI: https://doi.org/10.1172/JCI101898

Smith, A.K., Ropella, G.E., McGill, M.R., Krishnan, P., Dutta, L., Kennedy, R. C., ... & Hunt, C.A. (2020). Contrasting model mechanisms of alanine aminotransferase (ALT) release from damaged and necrotic hepatocytes as an example of general biomarker mechanisms. PLoS Computational Biology, 16(6), e1007622. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pcbi.1007622

Shymanskyi, I.O., Ketsa, O.V., Marchenko, M.M., & Veliky, М.М. (2018). Liver cytochrome P450-hydroxylation system of tumor-bearing rats under the influence of ω-3 polyunsaturated fatty acids and vitamin D3. The Ukrainian Biochemical Journal, 90, (4), 36-44. DOI: https://doi.org/10.15407/ubj90.04.036. DOI: https://doi.org/10.15407/ubj90.04.036

Aydın, O., Pehlivanlı, F., Karaca, G., Aydın, G., Altunkaya, C., Bulut, H., & Aydınuraz, K. (2019). May dexpanthenol, platelet-rich plasma, and thymoquinone provide new hope to maintain liver regeneration after partial hepatectomy?. The Turkish Journal of Gastroenterology, 30(9), 826-834. DOI: 10.5152/tjg.2019.18697. DOI: https://doi.org/10.5152/tjg.2019.18697

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-09

Як цитувати

САЛЮТІН, Р. В., & ЮЗВИК, К. О. (2023). Вплив аутомезоконцентрату тромбоцитів на функціональний стан печінки щурів після часткової резекції паренхіми печінки. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (3), 40–45. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.3.14149

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ