ВМІСТ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН ТА ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД ТРАВИ ЗВІРОБОЮ РІЗНИХ ВИРОБНИКІВ

Автор(и)

  • T. M. Derkach Київський національний університет технологій та дизайну http://orcid.org/0000-0003-1087-8274
  • V. V. Strashnyi Київський національний університет технологій та дизайну
  • O. O. Starikova Київський національний університет технологій та дизайну
  • S. M. Lysenko «ПрАТ Тeхнолог»

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9576

Ключові слова:

Hypericum perforatum, трава звіробою, елементний склад, гіперицин, рутин, гіперозид, атомно-абсорбційна спектрометрія, високоефективна рідинна хроматографія

Анотація

Мета роботи. Визначення вмісту біологічно активних речовин та елементного складу трави звіробою різних виробників, виявлення кореляцій між вмістом АФІ та мікроелементним складом трави.

Матеріали і методи. У дослідженні використано стандартні зразки органічних речовин виробництва фірми Fluka, стандартні зразки іонів металів виробництва СКТБ фізико-хімічного інституту імені О. В. Богатського НАН України, зразки звіробою трави різних виробників.

Аналітичне обладнання: спектрофотометр Hewlett Packard 8452A, рідинний хроматограф Shimadzu LC-20, обладнаний УФ-детектором, з використанням колонки Phenomenex Luna C18, атомно-абсорбційний спектрофотометр Solaar S4 AA (Thermo Electron Co., США).

Статистичні розрахунки здійснено з використанням пакету статистичних програм IBM SPSS-19.

Результати й обговорення. Досліджено вміст біологічно активних речовин (гіперицин, гіперозид, рутин, кверцетин, хлорогенова, неохлорогенова, розмаринова та кофейна кислоти) та елементний склад зразків трави звіробою чотирьох різних виробників. Зареєстрована суттєва варіація вмісту органічних речовин. Наприклад, концентрація гіперицину, що є одним з основних активних фармацевтичних інгредієнтів звіробою, змінюється у 2-5 разів. Встановлено статистично значущі позитивні або негативні кореляції між концентраціями деяких елементів (K, Mg, Fe, Mn, Cd) та вмістом органічних речовин (рутин, гіперозид, гіперицин та гідроксикоричні кислоти).

Висновки. Вміст біологічно активних речовин, а саме гіперицину, рутину, гіперозиду, досліджених гідроксикоричних кислот, суттєво змінюється в залежності від походження та елементного складу зразків трави звіробою.

Біографії авторів

T. M. Derkach, Київський національний університет технологій та дизайну

кафедра промислової фармації, факультет хімічних та біофармацевтичних технологій, доцент, д.пед.н., к х н.

V. V. Strashnyi, Київський національний університет технологій та дизайну

завідувач кафедри промислової фармації, заслужений діяч науки і техніки України, д.фарм.н., професор

O. O. Starikova, Київський національний університет технологій та дизайну

магістр 2 курсу кафедри промислової фармації

S. M. Lysenko, «ПрАТ Тeхнолог»

хімік

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-11

Як цитувати

Derkach, T. M., Strashnyi, V. V., Starikova, O. O., & Lysenko, S. M. (2018). ВМІСТ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН ТА ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД ТРАВИ ЗВІРОБОЮ РІЗНИХ ВИРОБНИКІВ. Фармацевтичний часопис, (4), 5–13. https://doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9576

Номер

№ 4 (2018)

Розділ

ФІТОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).