ФАРМАЦЕВТИЧНА ОПІКА ПРИ ВИКОРИСТАННІ ЗАСОБІВ ДЛЯ ПАРЕНТЕРАЛЬНОГО ВВЕДЕННЯ ІНСУЛІНУ

Автор(и)

  • Н.Б. Ярко
  • Б. П. Громовик
  • А.І. Бойко
  • О.Р. Левицька

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2010.3.2838

Анотація

Впорядковано класиф ікацію засобів для парентерального введення інсуліну: інсулінових шприців (за будовою, об’ємом, за ціною поділки, типом кріплення голки до циліндра) і шприц-ручок (за ціною ділення кратністю дози, віком хворого, кратністю використання, одномоментно максимальною введеною дозою). Узагальнені і деталізовані принципи фармацевтичної опіки при парентеральному введенні інсуліну, вміст: вибір інсуліну, і способу для його введення, технологію введення, вибір місця введення, ін’єкції інсуліну, попередження негативних проявів інсулінотерапії і періодичний контроль навиків пацієнта.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-05-21

Як цитувати

Ярко, Н., Громовик, Б. П., Бойко, А., & Левицька, О. (2014). ФАРМАЦЕВТИЧНА ОПІКА ПРИ ВИКОРИСТАННІ ЗАСОБІВ ДЛЯ ПАРЕНТЕРАЛЬНОГО ВВЕДЕННЯ ІНСУЛІНУ. Фармацевтичний часопис, (3). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2010.3.2838

Номер

№ 3 (2010)

Розділ

ФАРМАЦЕВТИЧНА ОПІКА

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).