АНАЛІЗ ЦІЛЬОВОЇ АУДИТОРІЇ АПТЕЧНИХ ЗАКЛАДІВ У ПРОЦЕСІ СТВОРЕННЯ КЛІЄНТСЬКОЇ БАЗИ ДАНИХ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2010.3.2831Анотація
Досліджено принципи диференціації та сегментації покупців товарів аптечного асортименту. Розроблено «Паспорт клієнта аптеки», за допомогою якого проведено аналіз клієнтського середовища мережевих аптек та встановлені ключові аспекти клієнтської лояльності. Здійснено сегментацію покупців мережевих аптек за критерієм їх індивідуальної прибутковості та побудовано дерево сегментації клієнтів аптечних мереж, а також запропоновані механізми управління лояльністю виділених сегментів з адаптацією маркетингових заходів відповідно до потреб кожної цільової групи покупців. На підставі результатів дослідження розроблені рекомендації із раціонального створення клієнтської бази даних аптек та їх мереж.##submission.downloads##
Опубліковано
2014-05-21
Як цитувати
Пестун, І., & Бабічева, Г. (2014). АНАЛІЗ ЦІЛЬОВОЇ АУДИТОРІЇ АПТЕЧНИХ ЗАКЛАДІВ У ПРОЦЕСІ СТВОРЕННЯ КЛІЄНТСЬКОЇ БАЗИ ДАНИХ. Фармацевтичний часопис, (3). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2010.3.2831
Номер
Розділ
ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ, МАРКЕТИНГ ТА ЛОГІСТИКА
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі .
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).