МІКРОБІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗРІДЖЕНОГАЗОВИХ І НАДКРИТИЧНОГО ЕКСТРАКТІВ СУЦВІТЬ ЛИПИ

Автор(и)

  • Д. В. Дем’яненко
  • Є. М. Бабич
  • Н. І. Скляр

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2012.1.2584

Анотація

Вивчено мікробіологічну чистоту та антимікробну активність екстрактів із суцвіть липи серцелистої, одержаних за допомогою зріджених газів та надкритичного СО@. Досліджувані зразки за мікробною чистотою відповідали вимогам ДФУ щодо нестерильних пероральних та ректальних лікарських засобів. Дифторхлорметанові екстракти та етилацетатна фаза фреоно-аміачної витяжки мали широкий спектр антимікробної дії. Зразки, отримані фреоном-32 та надкритичним СО@, селективно діяли на грамнегативну флору, а гідрофільна фаза фреоно-аміачного екстракту - на грампозитивну

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-03-14

Як цитувати

Дем’яненко, Д. В., Бабич, Є. М., & Скляр, Н. І. (2014). МІКРОБІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗРІДЖЕНОГАЗОВИХ І НАДКРИТИЧНОГО ЕКСТРАКТІВ СУЦВІТЬ ЛИПИ. Фармацевтичний часопис, (1). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2012.1.2584

Номер

№ 1 (2012)

Розділ

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).