ФАРМАКОТЕРАПІЯ ТРИВОЖНИХ СТАНІВ: ВІД ПАТОГЕНЕЗУ ДО ПЕРСОНАЛІЗОВАНОЇ ТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2025.3.15601Ключові слова:
тривожні розлади, війна, стрес, фармакотерапія, SSRIs, SNRIs, етифоксин, нейростероїди, фармакогенетика, персоналізована психіатрія, фармакокінетикаАнотація
Мета дослідження – узагальнити сучасні доказові підходи до фармакотерапії гострої та хронічної тривоги в умовах воєнного часу з урахуванням патогенетичних механізмів, фармакологічних особливостей і потенційних лікарських взаємодій.
Матеріали і методи. Проведено аналітичний огляд сучасних клінічних протоколів і настанов (NICE, APA, CANMAT, ДЕЦ МОЗ України, 2021–2023 рр.), результатів систематичних оглядів, метааналізів і публікацій у базах PubMed, Scopus та Web of Science за останнє десятиріччя.
Результати. Патогенез тривожних розладів у контексті хронічного стресу зумовлений дисбалансом серотонінергічної, норадренергічної та ГАМК-ергічної систем, гіперактивацією гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі, нейрозапаленням і епігенетичними змінами. Основу фармакотерапії становлять SSRIs, SNRIs, бензодіазепіни, прегабалін і β-адреноблокатори. Перспективними напрямами є використання мультимодальних антидепресантів (вортіоксетин, агомелатин), нейростероїдів (зуранолон, PRAX-114), а також модуляторів GABA<sub>A</sub>- та TSPO-системи (етифоксин, GRX-917) Серед альтернативних засобів увагу привертає силексан – стандартизований ЛЗ олії лаванди, ефективний при легких і помірних формах тривоги. Важливими принципами безпечного лікування є поступова титрація доз, фармакологічний аудит, моніторинг взаємодій і використання фармакогенетичного тестування.
Висновки. Оптимізація лікування тривожних розладів у воєнних умовах потребує персоналізованого підходу, що поєднує класичні та інноваційні фармакологічні стратегії. Перспективними залишаються дослідження нових нейробіологічних мішеней (NMDA-, GABA<sub>A</sub>- і TSPO-систем), а також інтеграція цифрових біомаркерів, фармакогенетики й алгоритмів штучного інтелекту для моніторингу ефективності та безпеки терапії.
Посилання
Yurieva L, Vyshnichenko S, Shornikov A. Analysis of anxiety and depression phenomena in the first weeks of war: gender – age aspects. Psycho – Social Perspective. 2022;7(1):e0701351. Available from: https://uk.e – medjournal.com/index.php/psp/article/view/351. DOI: https://doi.org/10.26766/PMGP.V7I1.351
Ogorenko V, Shornikov A. The impact of anxiety and depression on the mental state of medical students during martial law. Psycho – Social Perspective [Internet]. 2023;8(4). Available from: https://uk.e – medjournal.com/index.php/psp/article/view/453. DOI: https://doi.org/10.26766/PMGP.V8I4.453
Zelenska KO. Features of anxiety in the modern world. Experimental and Clinical Medicine. 2021;90(3):45–9.
World Health Organization. Mental health in emergencies. Geneva: World Health Organization; 2019. Available from: https://www.who.int/news – room/fact – sheets/detail/mental – health – in – emergencies.
The mental health toll of the Russian – Ukrainian war across 11 countries. Psychiatry Res. 2024;342:116248. DOI:10.1016/j.psychres.2024.116248. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2024.116248
Six months into the war: a first – wave study of stress, anxiety and depression among people in Ukraine. Front Psychiatry. 2023;14:1190465. DOI:10.3389/fpsyt.2023.1190465. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2023.1190465
Sareen J. Anxiety disorders and risk for suicidal ideation and suicide attempts: a population – based longitudinal study of adults. Arch Gen Psychiatry. 2005;62(11):1249–57. DOI: https://doi.org/10.1001/archpsyc.62.11.1249
National Institute for Health and Care Excellence (NICE). Generalised anxiety disorder and panic disorder in adults: management (CG113). London: NICE; 2011. Available from: https://www.nice.org.uk/guidance/cg113
American Psychological Association. Clinical practice guideline for the treatment of posttraumatic stress disorder (PTSD) in adults. Washington (DC): American Psychological Association; 2017. Available from: https://www.apa.org/ptsd – guideline
Charney DS, Nestler EJ, editors. Neurobiology of mental illness. 5th ed. New York: Oxford University Press; 2018. 1024 p. DOI: https://doi.org/10.1093/med/9780190681425.001.0001
Feder A, Parides MK, Murrough JW, et al. Efficacy of ketamine in reducing symptoms of posttraumatic stress disorder: a randomized clinical trial. JAMA Psychiatry. 2014;71(6):681–8. DOI:10.1001/jamapsychiatry.2014.62. DOI: https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2014.62
Wilkinson ST, Sanacora G. Effectiveness of ketamine for the treatment of post – traumatic stress disorder: a systematic review and meta – analysis. CNS Drugs. 2022;36(8):779–92. DOI:10.1007/s40263–022–00964–5.
Coyle CM, Laws KR. Ketamine for the treatment of psychiatric disorders: a systematic review and meta – analysis. CNS Spectr. 2023;28(3):293–304. DOI:10.1017/S1092852922000482.
Nestler EJ, Hyman SE, Malenka RC. Molecular neuropharmacology: a foundation for clinical neuroscience. 4th ed. New York: McGraw – Hill; 2020. 672 p.
Baldwin DS, Anderson IM, Nutt DJ, et al. Evidence – based pharmacological treatment of generalized anxiety disorder. Int J Neuropsychopharmacol. 2011;14(5):697–710. DOI: 10.1017/S1461145710001434. DOI: https://doi.org/10.1017/S1461145710001434
McIntyre RS, Rodrigues NB, Lee Y, et al. Ketamine and esketamine for treatment – resistant depression: a critical review. Ther Adv Psychopharmacol. 2021;11:1–17. DOI:10.1177/20451253211015838.
Zorumski CF, Paul SM, Covey DF, Mennerick S. Neurosteroids as novel antidepressants and anxiolytics: GABA – A receptor modulation and beyond. Neurobiol Stress. 2019;12:100215. DOI:10.1016/j.ynstr.2019.100215. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ynstr.2019.100196
Miller AH, Raison CL. The role of inflammation in depression and anxiety: from evolutionary imperative to modern treatment target. Nat Rev Immunol. 2016;16(1):22–34. DOI:10.1038/nri.2015.5. DOI: https://doi.org/10.1038/nri.2015.5
Marović I, Marinović I, Bačić Vrca V, Samardžić I. Assessment of potential drug–drug interactions of psycholeptics and antidepressants in outpatient settings. Pharmacy. 2024;12(6):174. DOI:10.3390/pharmacy12060174. DOI: https://doi.org/10.3390/pharmacy12060174
Brunner LM, Riebel M, Wein S, et al. The translocator protein 18 kDa ligand etifoxine in the treatment of depressive disorders: a randomized, placebo – controlled proof – of – concept study protocol. Trials. 2024;25:81. DOI:10.1186/s13063–024–08120–x. DOI: https://doi.org/10.1186/s13063-024-08120-x
Fischer L, Paschke B, Gareis F, et al. The translocator protein 18 kDa (TSPO) ligand etifoxine in an animal model of anxiety: line – and sex – dependent effects. Neuropharmacology. 2025;266:110282. DOI: 10.1016/j.neuropharm.2024.11028 DOI: https://doi.org/10.1016/j.neuropharm.2024.110282
European Medicines Agency (EMA). Etifoxine – containing medicinal products [Internet]. London: European Medicines Agency; 2022. Available from:https://www.ema.europa.eu/en/medicines/human/referrals/etifoxine containing – medicinal – products
GABA Therapeutics. GRX – 917 (deuterated etifoxine) phase 1 trial results [Internet]. BioSpace; 2022. Available from: https://www.biospace.com/
Pharmaceutical – Technology. Deuterated etifoxine development for social anxiety disorder. 2024. Available from: https://www.pharmaceutical – technology.com/data – insights/deuterated – etifoxine – emerging – drugs/
Servant D, Graziani PL, Moyse D, Parquet PJ. Treatment of adjustment disorder with anxiety: efficacy and tolerability of etifoxine in a double – blind controlled study versus lorazepam. Hum Psychopharmacol. 1998;13(3):191–8. DOI: 10.1002/(SICI)1099–1077(199804)13:3<191::AID – HUP963>3.0.CO;2 – Z.
Nguyen T, Thomas JL, Strawn JR. An update on the anxiolytic and neuroprotective properties of etifoxine. Neuropsychiatr Dis Treat. 2019;15:1727–36. DOI: 10.2147/NDT.S206378.
Vicente B, Llanos O, Jiménez JP, et al. Etifoxine is non – inferior to clonazepam for the treatment of anxiety symptoms: a randomized non – inferiority trial. Psychopharmacology (Berl). 2020;237(1):319–29. DOI: 10.1007/s00213 – 020 – 05617 – 6.
Kasper S, Gastpar M, Müller WE, et al. Lavender oil preparation Silexan is effective in generalized anxiety disorder: a randomized, double – blind comparison to paroxetine. Int J Neuropsychopharmacol. 2014;17(6):859–69. DOI: 10.1017/S1461145714000017. DOI: https://doi.org/10.1017/S1461145714000017
Woelk H, Schläfke S. A multi – center, double – blind, randomized study of Silexan in comparison to lorazepam for generalized anxiety disorder. Phytomedicine. 2010;17(2):94–9. DOI: 10.1016/j.phymed.2009.10.006. DOI: https://doi.org/10.1016/j.phymed.2009.10.006
Dobrea CM, Frum A, Butuca A, Morgovan C, Stoicescu L, et al. Drug–drug interactions of selective serotonin reuptake inhibitors: a pharmacovigilance study. Pharmaceuticals (Basel). 2024;17(10):1278. DOI: 10.3390/ph17101278. DOI: https://doi.org/10.3390/ph17101278
Cipriani A, Furukawa TA, Salanti G, et al. Comparative efficacy and acceptability of 21 antidepressant drugs: a systematic review and network meta-analysis. Lancet. 2018;391(10128):1357–66. DOI: 10.1016/S0140 – 6736(17)32802 – 7. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(17)32802-7
Hicks JK, Bishop JR, Sangkuhl K, et al. Clinical Pharmacogenetics Implementation Consortium (CPIC) guideline for CYP2D6 and CYP2C19 genotypes and dosing of SSRIs. Clin Pharmacol Ther. 2015;98(2):127–34. DOI: 10.1002/cpt.147. DOI: https://doi.org/10.1002/cpt.147
Fabbri C, Zohar J, Serretti A. Pharmacogenetic tests to guide drug treatment in depression: comparison of the available testing kits and clinical trials. CNS Drugs. 2021;35(5):527–43. DOI: 10.1007/s40263 – 021 – 00825 – 4.
Iniesta R, Stahl D, McGuffin P. Machine learning, statistical learning and the future of biological research in psychiatry. Psychol Med. 2016;46(12):2455–65. DOI: 10.1017/S0033291716001367. DOI: https://doi.org/10.1017/S0033291716001367
Rohani DA, Faurholt-Jepsen M, Kessing LV, Bardram JE. Correlations between objective behavioral features collected from mobile and wearable devices and depressive mood symptoms in patients with affective disorders: systematic review. JMIR Mhealth Uhealth. 2018;6(8):e165. DOI: 10.2196/mhealth.9691. DOI: https://doi.org/10.2196/mhealth.9691
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Фармацевтичний часопис
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі
. - Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
