ЗАСТОСУВАННЯ КОНСЕРВАНТІВ, ЗОКРЕМА ПАРАБЕНІВ, У КОСМЕТИЧНІЙ ПРОДУКЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2025.3.15518Ключові слова:
косметична продукція, мікробіологічна якість, консерванти, парабени, безпечністьАнотація
Мета роботи – проаналізувати сучасні дані щодо застосування консервантів, зокрема парабенів, у складі косметичної продукції.
Матеріали і методи: у статті проаналізовано публікації із різних баз даних, в тому числі PubMed, ScienceDirect, Google Scholar, нормативну документацію України, а також висновки наукових організацій.
Результати й обговорення. Мікробіологічна оцінка косметичного продукту включає мікробіологічну характеристику речовин або сумішей, готового продукту, результати перевірки щодо консервування. Відповідно до сучасних вимог для зменшення ризиків мікробної контамінації виробництво косметичної продукції повинно відповідати вимогам належної виробничої практики, а для забезпечення мікробіологічної чистоти продукту під час зберігання та застосування необхідні консерванти. Водночас з консервантами найчастіше пов’язують виникнення побічних реакцій і безпечність застосування продукції загалом, тому під час їх вибору потрібно враховувати ряд чинників, у тому числі тип продукту та максимально припустиму концентрацію у кінцевому до використання продукті. У статті представлено характеристику одних із найпоширеніших консервантів у косметичній продукції – парабенів, включно з фізико-хімічними та протимікробними властивостями, а також аспекти їх безпечності.
Висновки. Консерванти є важливими інгредієнтами косметичної продукції, що забезпечують мікробіологічну якість, але водночас можуть спричиняти небажані реакції. Серед консервантів у складі косметичної продукції вагоме місце займають парабени. Фізико-хімічні властивості та протимікробна дія парабенів залежать від довжини ланцюга ефірної групи. Зважаючи на потенційну ендокринну активність парабенових ефірів, є певні обмеження та застереження щодо їх застосування.
Посилання
Cabinet of Ministers of Ukraine Resolution No. 65 of January 20, 2021, "On Approval of the Technical Regulation for Cosmetic Products".
State Pharmacopoeia Of Ukraine. 2nd Edition. Supplement 6. Kharkiv: State Enterprise “Ukrainian Scientific Pharmacopoeial Center For Quality Of Medicines”; 2023. 424 P.
Poddębniak P, Kalinowska-Lis U. A survey of preservatives used in cosmetic products. Applied Sciences. 2024;14(4):1581. DOI: 10.3390/app14041581. DOI: https://doi.org/10.3390/app14041581
Halla N, Fernandes IP, Heleno SA, Costa P, Boucherit-Otmani Z, Boucherit K, Rodrigues AE, Ferreira IC, Barreiro MF. Cosmetics preservation: a review on present strategies. Molecules. 2018;23(7):1571. DOI: 10.3390/molecules23071571. DOI: https://doi.org/10.3390/molecules23071571
Tang Z, Du Q. Mechanism of action of preservatives in cosmetics. Journal of Dermatologic Science and Cosmetic Technology. 2024;1(4):100054. DOI: 10.1016/j.jdsct.2024.100054. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdsct.2024.100054
Pinto D, Ciardiello T, Franzoni M, Pasini F, Giuliani G, Rinaldi F. Effect of commonly used cosmetic preservatives on skin resident microflora dynamics. Scientific Reports. 2021;11(1):8695. DOI: 10.1038/s41598-021-88072-3. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-021-88072-3
Deza G, Giménez-Arnau AM. Allergic contact dermatitis in preservatives: current standing and future options. Current Opinion in Allergy and Clinical Immunology. 2017;17(4):263-8. DOI: 10.1097/ACI.0000000000000373. DOI: https://doi.org/10.1097/ACI.0000000000000373
Routledge EJ, Parker J, Odum J, Ashby J, Sumpter JP. Some alkyl hydroxy benzoate preservatives (parabens) are estrogenic. Toxicology and Applied Pharmacology. 1998;153(1):12-9. DOI: 10.1006/taap.1998.8544. DOI: https://doi.org/10.1006/taap.1998.8544
Darbre PD, Aljarrah A, Miller WR, Coldham NG, Sauer MJ, Pope GS. Concentrations of parabens in human breast tumours. Journal of Applied Toxicology: An International Journal. 2004;24(1):5-13. DOI: 10.1002/jat.958. DOI: https://doi.org/10.1002/jat.958
Haldar S, Mukherjee S, Dey A. Never say yes to parabens? A review on paraben compounds in potential human exposure risks. The Journal of Basic and Applied Zoology. 2025;86(1):13. DOI: 10.1186/s41936-025-00430-z. DOI: https://doi.org/10.1186/s41936-025-00430-z
Garner N, Siol A, Eilks I. Parabens as preservatives in personal care products. Chemistry in Action. 2014;103:36-43.
Lincho J, Martins RC, Gomes J. Paraben compounds – part I: an overview of their characteristics, detection, and impacts. Applied Sciences. 2021;11(5):2307. DOI: 10.3390/app11052307. DOI: https://doi.org/10.3390/app11052307
Soni MG, Carabin IG, Burdock G. Safety assessment of esters of p-hydroxybenzoic acid (parabens). Food and Chemical Toxicology. 2005;43(7):985-1015. DOI: 10.1016/j.fct.2005.01.020. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fct.2005.01.020
Aalto TR, Firman MC, Rigler NE. p‐Hydroxybenzoic acid esters as preservatives. I. Uses, antibacterial and antifungal studies, properties and determination. Journal of the American Pharmaceutical Association. 1953;42(8):449-57. DOI: https://doi.org/10.1002/jps.3030420802
Petric Z, Ružić J, Žuntar I. The controversies of parabens – an overview nowadays. Acta Pharmaceutica. 2021;71(1):17-32. DOI: 10.2478/acph-2021-0001 DOI: https://doi.org/10.2478/acph-2021-0001
Chatterjee S, Adhikary S, Bhattacharya S, Chakraborty A, Dutta S, Roy D, Ganguly A, Nanda S, Rajak P. Parabens as the double-edged sword: Understanding the benefits and potential health risks. Science of The Total Environment. 2024;954:176547. DOI: 10.1016/j.scitotenv.2024.176547. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2024.176547
SCCS (Scientific Committee on Consumer Safety), Opinion on parabens, 14 December 2010, revision of 22 March 2011, SCCS/1348/10.
Andersen DN, Larsen PB. Survey of parabens, part of the LOUS review, Environmental Project No 1474 2013.
SCCS (Scientific Committee on Consumer Safety), Opinion on methylparaben (CAS No. 99-76-3, EC No. 202-785-7), preliminary version of 6-7 June 2023, final version of 14 December 2023, SCCS/1652/23.
SCCS (Scientific Committee on Consumer Safety), Opinion on butylparaben (CAS No. 94-26-8, EC No. 202-318-7), preliminary version of 6-7 June 2023, final version of 26 October 2023, SCCS/1651/23.
SCCS (Scientific Committee on Consumer Safety), Opinion on butylparaben (CAS No. 94-26-8, EC No. 202-318-7) – children exposure, preliminary version of 10 January 2025, final version of 30 April 2025, SCCS/1674/25.
SCCS (Scientific Committee on Consumer Safety), Opinion on Propylparaben (CAS No 94-13-3, EC No 202-307-7), preliminary version of 27-28 October 2020, final version of 30-31 March 2021, SCCS/1623/20.
Cherian P, Zhu J, Bergfeld WF, Belsito DV, Hill RA, Klaassen CD, Liebler DC, Marks Jr JG, Shank RC, Slaga TJ, Snyder PW. Amended safety assessment of parabens as used in cosmetics. International Journal of Toxicology. 2020;39(1_suppl):5S-97S. DOI: 10.1177/1091581820925001. DOI: https://doi.org/10.1177/1091581820925001
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Фармацевтичний часопис

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі
. - Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).