МОРФОЛОГІЯ ЛІМФОЇДНИХ ОРГАНІВ В УМОВАХ ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ І ПІСЛЯ ПОПЕРЕДНЬОГО ВВЕДЕННЯ ТІОЦЕТАМУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2007.3.3179Анотація
Проведено морфологічне вивчення тимуса, селезінки лімфатичного вузла, шлунка у 136 щурів лінії Вістар, розділених на чотири групи. Перша і друга групи - інтактні і контрольні тварини, які зазнали іммобілізіційного стресу без попередньої медикаментозної корекції. Третій і четвертій групам щурів до іммобілізації з метою профілактики стресу вводили таблетки тіоцетаму. В тимусі контрольних тварин після іммобілізації розвивається картина акцидентальної інволюції ІІ-ІІІ ступеня, що супроводжується адекватними змінами в лімфоїдних органах. Попереднє введення тіоцетаму перед іммобілізацією має антистресову дію.##submission.downloads##
Опубліковано
2014-07-21
Як цитувати
Волошин, М., Кучеренко, Л., & Григор’єва, Е. (2014). МОРФОЛОГІЯ ЛІМФОЇДНИХ ОРГАНІВ В УМОВАХ ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ І ПІСЛЯ ПОПЕРЕДНЬОГО ВВЕДЕННЯ ТІОЦЕТАМУ. Фармацевтичний часопис, (3). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2007.3.3179
Номер
Розділ
ФАРМАКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі .
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).