ОПТИМІЗАЦІЯ СКЛАДУ КАПСУЛ "ПОЛЛЕНТАР"

Автор(и)

  • М.В. Лелека
  • О.І. Тихонов
  • Т.Г. Ярних

Анотація

Розробляли склад і технологію нового лікарського препарату у вигляді капсул на основі квіткового пилку (обніжжя бджолине) і кислоти бурштинової за назвою "Поллентар". Фармакологічними дослідженнями підтверджена актопротекторна, церебропротекторна та антигіпоксична дія запропонованої фармакологічної композиції. З метою оптимізації процесу розробки складу порошкової суміші для заповнення капсул був використаний метод математичного планування експерименту. У роботі застосований ротабельний план як один з методів планування експерименту й отримана математична модель досліджуваних процесів.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-07-20

Як цитувати

Лелека, М., Тихонов, О., & Ярних, Т. (2014). ОПТИМІЗАЦІЯ СКЛАДУ КАПСУЛ "ПОЛЛЕНТАР". Фармацевтичний часопис, (1). Retrieved із https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/3114

Номер

№ 1 (2007)

Розділ

ФАРМАЦЕВТИЧНА ТЕХНОЛОГІЯ, БІОФАРМАЦІЯ, ГОМЕОПАТІЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).