КРИТЕРІЇ ВИБОРУ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН ДЛЯ РІДКИХ ПАРЕНТЕРАЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Автор(и)

  • Н.І. Гудзь
  • Р.С. Коритнюк
  • Т.Г. Калинюк

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2009.4.3020

Анотація

У статті наводиться характеристика основних груп допоміжних речовин для рідких парентеральних лікарських засобів, які застосовують залежно від фізико-хімічних властивостей діючих речовин, шляху введення, функціональних характеристик лікарського засобу, віку пацієнтів і супутніх захворювань. Наведено принципи підбору допоміжних речовин під час ф армацевтичної розробки рідких парентеральних лікарських засобів.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-07-18

Як цитувати

Гудзь, Н., Коритнюк, Р., & Калинюк, Т. (2014). КРИТЕРІЇ ВИБОРУ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН ДЛЯ РІДКИХ ПАРЕНТЕРАЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ. Фармацевтичний часопис, (4). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2009.4.3020

Номер

№ 4 (2009)

Розділ

ФАРМАЦЕВТИЧНА ТЕХНОЛОГІЯ, БІОФАРМАЦІЯ, ГОМЕОПАТІЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).