ВПЛИВ КОМБІНАЦІЇ ЛАНСОПРА3ОЛУ, МЕТРОНІДА3ОЛУ І КЛАРИТРОМІЦИНУ НА ЖОВЧОУТВОРЮВАЛЬНУ ФУНКЦІЮ ПЕЧІНКИ І ЙОГО КОРЕКЦІЯ ТІОТРИАЗОЛІНОМ

Автор(и)

  • В. В. Підгірний

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2012.2.2613

Анотація

В експерименті на білих щурах встановлено, що поєднане застосування лансопразолу в дозі 5,4 мг* кг-1, метронідазолу і кларитроміцину в дозах по 90,7 мг-кг-1 знижує жовчовидільну функцію печінки і сприяє збільшенню літогенних властивостей жовчі. Застосування тіотриазоліну в дозі 9,07 мг-кг-1 нівелює токсичні прояви противиразкових препаратів, нормалізуючи вміст холестеролу, холатохолестеролове співвідношення та ступінь кон’югації білірубіну. Отримані дані вказують на доцільність розгляду питання щодо включення тіотриазоліну у стандарт лікування хворих на пептичну виразку шлунка і дванадцятипалої кишки.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-03-16

Як цитувати

Підгірний, В. В. (2014). ВПЛИВ КОМБІНАЦІЇ ЛАНСОПРА3ОЛУ, МЕТРОНІДА3ОЛУ І КЛАРИТРОМІЦИНУ НА ЖОВЧОУТВОРЮВАЛЬНУ ФУНКЦІЮ ПЕЧІНКИ І ЙОГО КОРЕКЦІЯ ТІОТРИАЗОЛІНОМ. Фармацевтичний часопис, (2). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2012.2.2613

Номер

№ 2 (2012)

Розділ

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).