МЕТОДОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ СТРАТИФІКАЦІЇ ВАЖЛИВИХ РИЗИКІВ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА УПРАВЛІННЯ НИМИ

Автор(и)

  • О. М. Олещук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України https://orcid.org/0000-0002-1491-1935
  • О. В. Матвєєва Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України https://orcid.org/0000-0002-3019-2264
  • А. Б. Сороколєтова ТОВ "Асіно Україна"
  • Т. В. Дубач ТОВ "Асіно Україна" https://orcid.org/0009-0009-1916-1908
  • Г. В. Зайченко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-3506-4800
  • О. І. Дяченко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України https://orcid.org/0000-0001-9978-5394
  • Є. В. Ішкова Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України https://orcid.org/0009-0002-1981-5376

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2026.1.15936

Ключові слова:

фармаконагляд, стратифікація ризиків, модель стратифікації, план управління ризиками, важливі ризики, заходи з мінімізації ризиків

Анотація

Вступ: Структурні та хімічні особливості  діючих речовин лікарських засобів (ЛЗ)  зумовлюють їхні механізм дії, ефективність та профіль безпеки. Визначення та стратифікація ризиків є фундаментальним елементом системи фармаконагляду, що забезпечує безпечне використання ЛЗ. Зміни у Модулі V Good Vigilance Practice (GVP) посилили акцент на клінічних наслідках і цілеспрямованому управлінні ризиками, що потребує розробки нових методичних інструментів для власників реєстраційних посвідчень.

Автори цієї публікації розробили алгоритм, який, за результатами проведеного тестування, виявився придатним для виявлення важливих ризиків лікарських засобів та їхньої стратифікації. Відповідно, цей інструмент може бути запропонований заявникам  для використання у сфері управління ризиками.

Мета роботи - розробка та апробація структурованої моделі для ідентифікації, стратифікації важливих ризиків ЛЗ та обґрунтування підходів до управління ними.

Матеріали і методи. У роботі використано бібліосемантичний, аналітичний методи, метод експертних оцінок та моделювання. Об'єктом дослідження стали сучасні вимоги GVP та профіль безпеки рандомно обраного лікарського засобу діючою речовиною якого є L-arginini hydrochloridum (розчин для інфузій) (LAН).

Результати й обговорення. У ході дослідження було розроблено цілісну методологічну модель стратифікації ризиків, яка базується на положеннях оновленого Модуля V GVP (Rev 2). На відміну від попередніх алгоритмів, які часто призводили до перевантаження Планів управління ризиками надмірною кількістю несуттєвих даних, запропонована модель фокусується на клінічній значущості кожного окремого ризику та необхідності специфічних заходів контролю. Розроблена модель структурно складається з 8 тематичних блоків, що охоплюють 41 послідовний критерій оцінки. Алгоритм роботи моделі побудований на системі закритих запитань («Так»/«Ні»), що дозволяє мінімізувати суб’єктивізм експерта під час прийняття рішень. Оцінювання починається з аналізу доклінічних даних та результатів клінічних випробувань, після чого проводиться верифікація ризику за критеріями серйозності, частоти виникнення та потенційного впливу на громадське здоров’я.

Ключовим етапом моделі є безпосередня стратифікація, що складається з двох етапів (кількісного та якісного). На кількісному етапі, ризик класифікується як «важливий», якщо за результатами аналізу він набирає 25 % і більше відповідей «так» за визначеними критеріями та включається до первинного переліку (етап – screening). На якісному етапі відбувається формування остаточного переліку за  результатами проведеного аналізу, що передбачає остаточне включення та/або перекваліфікацію, та/або виключення певних ризиків, а також - чітке розмежування важливих ризиків на: ідентифіковані, потенційні та відсутню інформацію. Практична апробація моделі була проведена на базі профілю безпеки рандомно вибраного лікарського засобу, діючою речовиною якого є L-arginini hydrochloridum (розчин для інфузій).

Висновки. Запропонована структурована модель дозволяє власникам реєстраційних посвідчень ефективно розділяти ризики на важливі (ідентифіковані, потенційні, відсутню інформацію) та неважливі. Алгоритм забезпечує лаконічність та практичну спрямованість Планів управління ризиками через вилучення добре вивчених ризиків, що не потребують додаткових заходів мінімізації. Модель є універсальним інструментом для характеристики профілю безпеки ЛЗ протягом усього його життєвого циклу.

Біографії авторів

О. М. Олещук, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України

доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фармакології з клінічною фармакологією

О. В. Матвєєва, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України

кандидат медичних наук, доцент кафедри фармакології з клінічною фармакологією

А. Б. Сороколєтова, ТОВ "Асіно Україна"

кандидат медичних наук, директор Департаменту з питань забезпечення якості, фармаконагляду, регуляторних та міжнародних медичних питань

Т. В. Дубач, ТОВ "Асіно Україна"

менеджер з безпеки лікарських засобів та інструкцій для медичного застосування

Г. В. Зайченко, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України

доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри фармакології

О. І. Дяченко, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України

аспірант кафедри фармакології

Є. В. Ішкова, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України

кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри організації економіки фармації

Посилання

Council for International Organizations of Medical Sciences. Benefit-risk balance for medicinal products: Report of CIOMS Working Group XII. Geneva: CIOMS; 2025. Available from: https://cioms.ch/publications/product/benefit-risk-balance-for-medicinal-products/ DOI: 10.56759/gwfz1791. DOI: https://doi.org/10.56759/gwfz1791

Esslinger S, Quinn L, Sampat S, Otero-Lobato M, Noël W, Geldhof A, et al. Risk Management Plans: reassessment of safety concerns based on Good Pharmacovigilance Practices Module V (Revision 2) – a company experience. J Pharm Health Care Sci. 2022 May 5;8(1):14. DOI: 10.1186/s40780-022-00244-z. DOI: https://doi.org/10.1186/s40780-022-00244-z

CIOMS and ICH Initiatives in Pharmacovigilance and Risk Management: Overview and Implications. Drug Saf. 2004;27(8):509-17. Available from: https://link.springer.com/article/10.2165/00002018-200427080-00004. DOI: https://doi.org/10.2165/00002018-200427080-00004

European Medicines Agency. Guidance on the format of the risk management plan (RMP) in the EU – in integrated format. EMA/164014/2018 Rev.2.0.1 accompanying GVP Module V Rev.2. Amsterdam: EMA; 2018 Oct 31.

Von Bruchhausen T, Schirp S. EMA releases the revised Good Pharmacovigilance Practices Module V: Updated guidance on risk management plans. Med Writ. 2017;26(3):48-51.

Akula A. EMA’s revised format for risk management plans – What you need to know. Pharm Online [Internet]. 2018 Sep 17 [cited 2024 May 22]. Available from: https://www.pharmaceuticalonline.com/doc/ema-s-revised-format-for-risk-management-plans-what-you-needto-know-0001

European Medicines Agency, Heads of Medicines Agencies. Guideline on good pharmacovigilance practices (GVP) Module V – Risk management systems. EMA/838713/2011. London: EMA; 2012 Feb 20.

European Medicines Agency, Heads of Medicines Agencies. Guideline on good pharmacovigilance practices (GVP) Module V – Risk management systems (Rev 1). EMA/838713/2011 Rev 1*. London: EMA; 2014 Apr 15.

European Medicines Agency, Heads of Medicines Agencies. Guideline on good pharmacovigilance practices (GVP) Module V – Risk management systems (Rev 2). EMA/838713/2011 Rev 2*. London/Amsterdam: EMA; 2017 Mar 28.

European Medicines Agency, Heads of Medicines Agencies. Guideline on good pharmacovigilance practices (GVP) Module VII – Periodic safety update report (Rev 1). EMA/816292/2011 Rev 1*. London: EMA; 2013 Dec 9.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-31

Як цитувати

Олещук, О. М., Матвєєва, О. В., Сороколєтова, А. Б., Дубач, Т. В., Зайченко, Г. В., Дяченко, О. І., & Ішкова, Є. В. (2026). МЕТОДОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ СТРАТИФІКАЦІЇ ВАЖЛИВИХ РИЗИКІВ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА УПРАВЛІННЯ НИМИ. Фармацевтичний часопис, (1). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2026.1.15936

Номер

Розділ

ФАРМАКОНАГЛЯД