ФАРМАЦЕВТИЧНА ОПІКА ОСІБ ІЗ МІГРЕННЮ: ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ ТЕРАПІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2025.1.15170

Ключові слова:

мігрень, фармацевтична опіка, безрецептурні та рецептурні лікарські засоби, ефективність та безпека терапії

Анотація

Мета роботи - виокремити роль пацієнта/відвідувача аптеки, лікаря/фармацевта в реалізації фармацевтичної опіки при лікуванні мігрені.

Матеріали і методи. Методологічну основу дослідження складають принципи об’єктивності і системності. У роботі використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: теоретичний, метод узагальнення, систематизації даних, порівняння, аналізу, анкетування. Проведено анкетне опитування 20 відвідувачів аптеки, які зверталися до аптеки з метою придбання лікарського засобу для лікування мігрені.

Результати й обговорення. При нападах легкого та помірного ступеня тяжкості наші респонденти застосовували прості анальгетики та нестероїдні протизапальні засоби (ібупрофен, парацетамол, напроксен та ацетилсаліцилова кислота). Вибір лікарського засобу для симптоматичного лікування здійснювався на засадах відповідального самолікування за консультативної участі фармацевта. При тяжких нападах застосовували триптани: суматриптан, золмітриптан та ризатриптан, які були призначені лікарем. 15 % респондентів застосовували засоби рецептурного відпуску для превентивного лікування мігрені: пропранолол (таблетки, 10 мг); метопролол (таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з уповільненим вивільненням, 25 мг) та топірамат (таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 25 мг). Найбільш затребуваними були таблетки і капсули (90 % респондентів надавала їм перевагу при виборі лікарської форми і 10 % – віддали перевагу спрею назальному. Стосовно правил прийому лікарських засобів для лікування/профілактики мігрені: 80 % респондентів дотримуються правил прийому і лише 20 % не надавали належного значення умовам раціонального застосування лікарських засобів. Серед факторів, що впливають на прихильність до лікування, респондентами було зазначено: зручна форма випуску лікарського засобу, швидкий початок його дії, стійкість ефекту, мінімальна потреба в повторній дозі, можливість самолікування.

Висновки. Фармацевтична опіка (на усіх етапах її реалізації) відіграє важливу роль у підвищенні ефективності та безпеки терапії мігрені. Саме взаємодія фахівців медицини та фармації і високий ступінь залученості до процесу осіб із мігренню буде сприяти профілактиці нападів, зменшенню частоти та тяжкості перебігу болю голови, підвищенню якості життя. Удосконалення фармацевтичної опіки при лікуванні мігрені має відбуватися безперервно з урахуванням новітніх медичних технологій та розвитку знань в неврології.

Біографії авторів

Т. С. Сахарова, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова

доктор фармацевтичних наук, професор кафедри загальної та клінічної фармації

І. А. Отрішко, Національний фармацевтичний університет МОЗ України

кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри фармакології та клінічної фармації

К. В. Вєтрова, Національний фармацевтичний університет МОЗ України

кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри фармакології та клінічної фармації

Н. П. Безугла, ПП ПВП «Ацинус», Кропивницький

кандидат медичних наук, доцент, лікар

Т. С. Жулай, КПН “Міська клінічна лікарня № 30” Харківської міської ради

кандидат медичних наук, доцент, лікар

В. В. Підгайна, Національний фармацевтичний університет МОЗ України

доктор філософії, асистент кафедри фармакології та клінічної фармації

О. О. Костіна, Національний фармацевтичний університет МОЗ України

магістр фармації, фармацевт

Посилання

Pescador Ruschel MA, De Jesus O., editors. Migraine Headache [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32809622/.

Amiri P, Kazeminasab S, Nejadghaderi SA, Mohammadinasab R, Pourfathi H, Araj-Khodaei M, Sullman MJM, Kolahi AA, Safiri S. Migraine: A Review on Its History, Global Epidemiology, Risk Factors, and Comorbidities. Front Neurol. 2022;12:800605. DOI: 10.3389/fneur.2021.800605. DOI: https://doi.org/10.3389/fneur.2021.800605

Mungoven TJ, Henderson LA, Meylakh N. Chronic Migraine Pathophysiology and Treatment: A Review of Current Perspectives. Front Pain Res (Lausanne). 2021;2:705276. DOI: 10.3389/fpain.2021.705276. DOI: https://doi.org/10.3389/fpain.2021.705276

Steiner TJ, Stovner LJ, Jensen R, Uluduz D, Katsarava Z; Lifting The Burden: the Global Campaign against Headache. Migraine remains second among the world's causes of disability, and first among young women: findings from GBD2019. J Headache Pain. 2020;21(1):137. DOI: 10.1186/s10194-020-01208-0. DOI: https://doi.org/10.1186/s10194-020-01208-0

Tzankova V, Becker WJ, Chan TLH. Diagnosis and acute management of migraine. CMAJ. 2023;195(4):E153-58. DOI: 10.1503/cmaj.211969. DOI: https://doi.org/10.1503/cmaj.211969

Jenkins B. Migraine management. Aust Prescr. 2020;43(5):148-51. DOI: 10.18773/austprescr.2020.047. DOI: https://doi.org/10.18773/austprescr.2020.047

Eller M, Cheng S. Migraine management: an update for the 2020s. Intern Med J. 2022;52(7):1123-28. DOI: 10.1111/imj.15843. DOI: https://doi.org/10.1111/imj.15843

Athavale A, Athavale T, Roberts DM. Antiemetic drugs: what to prescribe and when. Aust Prescr. 2020;43(2):49-56. DOI: 10.18773/austprescr.2020.011. DOI: https://doi.org/10.18773/austprescr.2020.011

Kompendium. Likarski prepаrati [Internet]. Available from: https://compendium.com.ua/uk/

Indrayan A, Malhotra KR. Medical biostatistics. 4th ed. Boca Raton: CRC Press; 2018. 685 p. https://doi.org/10.4324/9781315100265 DOI: https://doi.org/10.4324/9781315100265

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-31

Як цитувати

Сахарова, Т. С., Отрішко, І. А., Вєтрова, К. В., Безугла, Н. П., Жулай, Т. С., Підгайна, В. В., & Костіна, О. О. (2025). ФАРМАЦЕВТИЧНА ОПІКА ОСІБ ІЗ МІГРЕННЮ: ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ ТЕРАПІЇ . Фармацевтичний часопис, (1), 113–122. https://doi.org/10.11603/2312-0967.2025.1.15170

Номер

Розділ

ФАРМАЦЕВТИЧНА ОПІКА