ЛІНГВІСТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ПЕРЕКЛАДУ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ У СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

Анотація

Анотація. У статті досліджено лінгвістичні особливості перекладу медичних наукових текстів і документації в умовах глобалізації систем охорони здоров’я. Показано, що медичний переклад є складним різновидом професійної перекладацької діяльності, оскільки поєднує мовні, термінологічні, когнітивні та прагматичні аспекти й безпосередньо впливає на якість фахової комунікації та безпеку пацієнтів. Висвітлено основні теоретичні підходи до розуміння перекладу як лінгвістичного процесу та результату міжкультурної взаємодії. Проаналізовано специфіку медичної термінології як стандартизованої лексичної системи, що характеризується інтернаціональним характером, логічністю, нейтральністю та однозначністю. Виокремлено ключові труднощі, з якими стикаються студенти-медики під час перекладу фахових текстів, зокрема неточне використання термінів, граматичні й синтаксичні помилки, неправильне тлумачення абревіатур, а також вплив контексту на вибір перекладацьких рішень. Класифіковано основні типи «хибних друзів перекладача» в англійсько-українському медичному перекладі та показано їхню роль у виникненні семантичних спотворень. Продемонстровано, що складні граматичні конструкції англомовних медичних текстів (інфінітивні та дієприкметникові звороти) ускладнюють визначення логічного наголосу та потребують застосування перекладацьких трансформацій. Акцентовано на необхідності врахування структурних зсувів, еквівалентності та прагматичної повноти медичного перекладу. Зроблено висновок про доцільність комплексного методичного підходу до формування перекладацьких компетентностей студентів-медиків, що передбачає системне опанування медичної термінології, знань теорії перекладу та розвиток практичних навичок роботи з фаховими джерелами.