ГАРМОНІЗАЦІЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ: ОСВІТНІЙ ТА ПРАВОВИЙ ДИСКУРС У МІЖНАРОДНОМУ КОНТЕКСТІ

Анотація

Анотація. У статті здійснено розширений міждисциплінарний аналіз термінології, що використовується в Україні для позначення допомоги за невідкладних станів, у правовому, освітньому та науковому дискурсі, у зіставленні з усталеними міжнародними підходами. Проаналізовано зміст, сферу застосування та нормативний статус ключових понять («перша допомога», «домедична допомога», «долікарська допомога», «невідкладна допомога» тощо) з урахуванням чинного законодавства України, лексикографічних джерел, навчально-методичних матеріалів, а також рекомендацій і документів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Європейської ради реанімації (ERC) та Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRC). Показано, що українська термінологічна система у сфері допомоги за невідкладних станів характеризується фрагментарністю, гібридизацією понять і відсутністю чіткої ієрархії, що ускладнює правозастосування, стандартизацію освітніх програм, підготовку населення та міжмовну професійну комунікацію. Обґрунтовано, що термін «домедична допомога» є національно-правовою специфікою, сформованою в межах українського законодавства, і не має прямого нормативного відповідника в міжнародній англомовній практиці, тоді як поняття «перша допомога» концептуально, функціонально та змістово відповідає міжнародному терміну «first aid». Доведено доцільність нормативної та концептуальної гармонізації української термінології з міжнародними стандартами як необхідної передумови підвищення правової визначеності, узгодженості освітніх результатів, якості підготовки населення й фахівців, а також ефективності реагування в критичних та надзвичайних ситуаціях. Запропоновано розглядати «першу допомогу» як базове узагальнювальне поняття для подальшої уніфікації правових норм, освітніх стандартів і навчальних програм у сфері реагування на невідкладні стани.