ВИВЧЕННЯ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ ВИКЛАДАЧАМИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ: ВИКЛИК ТА ПЕРСПЕКТИВИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11170Ключові слова:
французька мова для спеціальних цілей, діяльнісний підхід, комунікативні навичкиАнотація
У рамках цієї статті ми сконцентруємося на особливостях викладання/вивчення французької мови для спеціальних цілей викладачами Дніпропетровської медичної академії: різноманіття людей (вік, попередній досвід вивчення іноземних мов, спеціалізація), специфічна необхідність і т. д. Потім ми зупинимося на труднощах, з якими зіштовхуються викладач та слухачі під час вивчення французької мови для спеціальних цілей, на шляхах та методах подолання тих перешкод, які заважають досягненню поставлених задач.
Французька мова для спеціальних цілей відрізняється певними особливостями, які повинні знати всі викладачі, щоб зробити успішним цей тип так званих специфічних курсів.
Конкретні потреби є однією з основних характеристик аудиторії FOS. Публіка, згадана вище, хоче навчитися не французької мови, а французької мови для професійної діяльності. Наприклад, викладачі Дніпропетровської медичної академії мають на меті викладання своїх дисциплін французькою мовою для франкомовних іноземних студентів, щоб процес навчання для них був максимально зрозумілим, а також щоб останні мали можливість опанувати професійну термінологію рідною мовою, якою вони будуть спілкуватися з майбутніми пацієнтами у своїх країнах.
Будь-який розробник програм FOS повинен враховувати труднощі, з якими стикається спеціалізована аудиторія (обмежений час, проведення занять після закінчення робочого дня, необхідність пересування до місця проведення занять тощо). Усвідомлення цих перешкод допомагає знайти рішення для подолання згаданих вище проблем. Наше дослідження має на меті запропонувати рішення для подолання труднощів усіх видів, передбачаючи можливість дистанційного проведення занять. З нашого досвіду в цій галузі, нам здається цілком можливим, навіть ефективним, запропонувати його дистанційно, за умови прийняття спільного підходу.
Посилання
Anthony, L. (2006). ESP: What does it mean? ONCUE. Retrieved from: http://www.interserver.miyazaki-med.ac.jp/~cue/pc/anthony.htm.
Carver, D. (1983). Some propositions about ESP. The ESP Journal, 2, 131-137. DOI: https://doi.org/10.1016/0272-2380(93)90003-P
Fontenay, H. (2002). Le «présentiel» et le «en ligne», un couple (pas toujours simple) au service programme en français des professions in: Y a-t-il un français sans objectifs spécifiques ? Les cahiers de l’ASDIFLE. Grenoble, 157-173.
Gatehouse, K. (2006). Key issues in English for specific purposes: (ESP) Curriculum development. TESL Journal, VII (10). Retrieved from: http://www.iteslj.org/Articles/Gatehouse-ESP.html.
Lehmann, D. (1993). Objectifs spécifiques en langue étrangère. Paris: Hachette.
Picket, D. (1989). Business English: Falling between two stools. Comlon 26, 16-21.
Porcher, L. (2002). Nécessités pratiques et apports théoriques en FOS: quelles convergences, quelles interrogations? Y a-t-il un français sans objectifs spécifiques? Les cahiers de l’ASDIFLE. Grenoble.
Robinson, P. (1991). ESP Today: a Practitioner’s Guide. Hemel Hempstead: Prentice Hall International.
Strevens, P. (1988). ESP after twenty years: A re-appraisal. ESP: State of the Art Singapore: SEAMEO Regional Centre.
Strevens, P. (1980). New orientations in the teaching of English. Oxford: OUP.
