A TECHNOLOGY OF COMMUNICATIVE COMPETENCE DEVELOPMENT OF FUTURE DOCTORS IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING

Yu. V. Lomakina; R. Ye. Bulyk; M. P. Tymofiieva; L. Ya. Fedoniuk; N. Ya. Muzyka

doi:10.11603/me.2414-5998.2020.1.10993

Автор(и)

Yu. V. Lomakina Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», Чернівці https://orcid.org/0000-0002-8020-5254
R. Ye. Bulyk Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», Чернівці https://orcid.org/0000-0003-0651-534X
M. P. Tymofiieva Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», Чернівці https://orcid.org/0000-0003-3444-5182
L. Ya. Fedoniuk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
N. Ya. Muzyka Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-3381-1163

DOI:

https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.1.10993

Ключові слова:

комунікативна компетентність, драми спілкування, лікар, професійна підготовка, тренінг

Анотація

У статті аналізується проблема розвитку комунікативної компетентності майбутніх лікарів у процесі їх професійної підготовки. Виділено характерні риси комунікативно компетентного лікаря.

У результаті дослідження виділено особливість комунікаторів. Незначний відсоток досліджуваних має досить суттєві особистісні проблеми, які потребують тривалої психотерапевтичної роботи, що повинна передувати заходам, безпосередньо спрямованим на розвиток їхньої комунікативної компетентності.

Розглянуті моделі розвитку комунікативної компетентності. Представлена досить поширена спільна риса, а саме: компетентність у спілкуванні розуміється як результат кількісного накопичення комунікативних навичок. Передбачається, що у якийсь момент ця кількість переводить особистість на якісно новий рівень комунікативної поведінки. Комунікативні вміння розглядаються як засоби подолання драми спілкування.

Підкреслюється та обґрунтовується значення тренінгу у контексті завдань професійної підготовки фахівців. У базовому тренінгу комунікативної компетентності варто зосередитися на розвитку вмінь активного слухання та регуляції емоційної напруги, оскільки дані вміння дозволяють значною мірою вирішити драми спілкування.

Запропонована структурно-логічна схема побудови тренінгової роботи ґрунтується на тому, що професійне спілкування лікаря розглядається як послідовність комунікативних завдань різного ступеня складності. Завданням тренінгу була корекція установок учасників стосовно спілкування з людьми взагалі та пацієнтами зокрема; розвиток здатностей до дій у нестандартних ситуаціях, прогнозування наслідків взаємодії людей. Відповідно до цих завдань виділені змістовні блоки групової роботи.

Реалізація програми передбачала використання різноманітних психотехнічних прийомів роботи: вправ, репетиції поведінки, ситуаційно-рольових ігор, групових обговорень і дискусій, тілесно-рухових технік.

Посилання

Evtykhov, O.V. (2004). Praktika psihologicheskogo treninga [Psychological training practice]. Saint-Petersburg: Rech [in Russian].

Liger, S.A. (1997). Formirovanie koping-povedeniya studentov meditsinskogo VUZa i ego vliyanie na lichnostno-profesionalnoe razvitie vracha [Formation of medical university students coping behavior and its influence on the personal and professional development of the doctor]. Candidate's thesis [in Russian].

Petrovskaya, L.A. (1996). Razvitie kompetentnogo obshcheniya kak odno iz napravleniy okazaniya psihologicheskoy pomoshchi. Vvedenie v prakticheskuyu sotsialnuyu psihologiyu [Development of сompetent сommunication as one of the directions of rendering psychological help. Introduction to practical social psychology]. Moscow: Smysl [in Russian].

Romek, V.G. (2003). Trening uverennosti v mezhlichnostnykh otnosheniyakh [Confidence training in interpersonal relationships]. Saint-Petersburg: Rech [in Russian].

Sydorenko, E.V. (2004). Trening kommunikativnoy kompetentnosti v delovom vzaimodeystvii [Communicative competence training in business interaction]. Saint-Petersburg: Rech [in Russian].

Sukhovershina, Yu.V., Tihomirova, E.P., & Skorom-naya, Yu.E. (2006). Trening kommunikativnoy kompetentsii. [Communicative competence training]. Moscow: Akad. Proekt; Triksta [in Russian].

Tiurina, V., & Pliaka, L. (2009). Profesiina kompetentnist yak faktor formuvannia konkurentospromozhnosti maibutnikh fakhivtsiv [Professional competence as a factor of future specialists competitiveness formation]. Molodizhna polityka: problemy i perspektyvy. Zbirnyk materialiv VI Mizhnarodnoyi naukovoprakt. konf. – Youth Policy: Problems and Prospects. Collection of the Materials of VI International Scientific and Practical Conference. May 15-16. Drohobych [in Ukrainian].

Vorwerg, C. (2015). Communicative competence: linguistic aspects. In: International encyclopedia of the social and behavioral sciences. Amsterdam (The Netherlands): Elsevier. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/B978-0-08-097086-8.53042-6. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-08-097086-8.53042-6

Zhura, V., & Rudova, J. Developing communicative competence in students of higher medical schools. Mini-review article. Medical University, 2(1). 2019. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/332242928 DOI: http://dx.doi.org/10.2478/medu-2019-0001. DOI: https://doi.org/10.2478/medu-2019-0001