ОЦІНКА СТУПЕНЯ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У ЛІКАРІВ ТА ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ НА ЕТАПІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10355Ключові слова:
лікарі, лікарі-інтерни, емоційне вигорання, тривога, депресіяАнотація
На сьогодні відомо, що синдром емоційного вигорання, пов’язаний із професійною діяльністю медика, характеризується емоційним виснаженням та призводить до зниження результативності роботи. Дослідження проводилося на кафедрі сімейної медицини та загальної практики Одеського національного медичного університету. У дослідженні взяли участь 80 лікарів, що мали різний стаж роботи. Всім лікарям було проведено анонімне опитування за анкетою, що була розроблена на кафедрі. Лікарі не мали відмінностей у показниках, окрім показника професійної успішності (ПУ), у лікарів зі стажем роботи були достовірно вищі показники порівняно з групою, у яку увійшли лікарі-інтерни (р˂0,01). Поряд із цим було встановлено, що 22 % лікарів мають субклінічний прояв тривоги та 12 % мають тривожний розлад. Лікарі чоловічої статі є більш витривалими щодо стресових ситуацій на роботі та емоційного вигорання, це підтверджується достовірно нижчими показниками тривоги, депресії, емоційного виснаження, ніж у лікарів жіночої статі (р˂0,001). Аналогічні дані ми маємо щодо лікарів-інтернів хлопців, що мають нижчий рівень тривоги та деперсоналізації (р˂0,001). У практичну та теоретичну роботу лікарів необхідно вводити тренінги, що мали б на меті покращити психологічний стан лікарів та допомагали здолати або зменшити емоційне вигорання.
Посилання
Kotova, E.V. (2013). Profilaktika sindroma emotsionalnogo vygoraniya [Prevention of burnout syndrome]. Krasnoyarsk. Retrieved from: http://www.kspu.ru/upload/documents/2014/01/12/d5478cb846571c9d8e1844af240a75bb/kotova-ev-profilaktika-sindroma-emotsionalnogo-vyigoraniya-uchebnoe-posobie.pdf [in Russian].
(2003). Dyrektyva 2003/88/ES Yevropeiskoho parlamentu i rady vid 4 lystopada 2003 roku [Directive 2003/88/ES of the European Parliament and Council of November 4 2003]. Ofitsiinyi visnyk yevropeiskoho soiuzu – Official Bulletin of the European Union, L 299/9- L 299/19 [in Ukrainian].
National Academy of Medicine. (2017). Action collaborative on clinician well-being and resilience. Retrieved from: http://nam.edu/initiatives/clinician -resilience-and-well-being.
Shanafelt, T.D., Boone S., Tan L., Dyrbye, L.N., Sotile, W., Satele, D. et al. (2012). Burnout and satisfaction with work-life balance among US physicians relative to the general US population. Archives of Internal Medicine, 172, 1377-1385. doi: 10.1001/archinternmed.2012.3199. DOI: https://doi.org/10.1001/archinternmed.2012.3199
Casey, Patricia. (2016). Our doctors are not immune to burnout and depression. Life Health & Wellbeing. Retrieved from: https://www.independent.ie/life/health-wellbeing/our-doctors-are-not-immune-to-burnout-and-depression-34387680.html.
Hayes, Blanaid, & Prihodova, Lucia. (2014). The national study of wellbeing of hospital doctors in Ireland. Retrieved from: https://www.rcpi.ie/research/hospital-doctors-wellbeing/.
West, C.P., Dyrbye, L.N., Erwin, P.J., & Shanafelt, T.D. (2016). Interventions to prevent and reduce physician burnout: a systematic review and meta-analysis. Lancet, 388, 2272-2281. doi: 10.1016/S0140-6736(16)31279-X. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)31279-X
Shanafelt, T.D., Dyrbye L.N., & West, C.P. (2017). Addressing physician burnout: the way forward. The Journal of the American Medical Association, 317, 901-902. doi: 10.1001/jama.2017.0076. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2017.0076