ВАЖЛИВІСТЬ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАЦІЇ І РЕЗІЛЬЄНТНОСТІ ПРИ ПІДГОТОВЦІ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Олександра Шульгай; Оксана Мочульська; Валентина Шульгай

doi:10.11603/m.2414-5998.2026.1.16043

Автор(и)

Олександра Шульгай Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-7052-8324
Оксана Мочульська Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-0426-9715
Валентина Шульгай MCI-підприємницька школа https://orcid.org/0009-0001-5938-3478

DOI:

https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2026.1.16043

Ключові слова:

медичні працівники; підготовка студентів; психологічне благополуччя; комунікація; стійкість.

Анотація

Анотація. Медичні працівники у своїй професійній діяльності повинні показувати клінічну ефективність і вміти керувати стресовими реакціями в різних ситуаціях, і в цьому їм успішно допомагають комунікація і резільєнтність. Комунікативні навички є базовою компетенцією, яка відіграє важливу роль у щоденній медичній практиці. Багато елементів контакту з пацієнтами, як-от опитування пацієнтів під час первинного контакту, пояснення ймовірного діагнозу та можливих варіантів лікування, особливості догляду, пояснення можливих ризиків, переваг та ускладнень утручання пацієнтам та їхнім родичам, повідомлення поганих новин, консультування у випадках утрати близької людини або нещасних випадків, а також під час отримання інформованої згоди, вимагають необхідності якісної та ефективної комунікації. Це допомагає як завоювати довіру пацієнтів, так і заохочує їх до подальшого дотримання медичних вимог. Ефективна комунікація дозволяє побудувати успішні стосунки між лікарем і пацієнтом, підвищує безпеку пацієнтів та дотримання ними режиму лікування, покращує досвід спілкування та зменшує вигорання ме- дичних працівників. Резільєнтність являє собою емоційну компетентність, що відображає здатність людини адаптуватися, незважаючи на труднощі, успішно справлятися зі стресом і не здаватися після невдач. Психологічна стійкість може захистити медичного працівника від наслідків професійного стресу та підвищити його здатність відновити відчуття контролю над своїм життям. Такі компетентності можна отримати вже під час навчання, вони складаються з когнітивних процесів, що охоплюють декілька сфер формування професійної особистості: самоефективність, планування, самоконтроль, відданість і наполегливість. Хоча навички комунікації та резільєнтності набуваються та опановуються з часом, навчання їм під час підготовки медичних працівників, дотримуючись принципів доказової та пацієнтоорієнтованої медицини, є потребою сьогодення. Статтю присвячено аналізу важливості формування навичок комунікації і стійкості в підготовці медичних працівників.

Посилання

Bird, A., Tomescu, O. & Pincavage, A. (2020). A Curriculum to Teach Resilience Skills to Medical Students During Clinical Training. MedEdPORTAL, 16, 10975. DOI: https://doi:10.15766/ mep_2374-8265.10975 DOI: https://doi.org/10.15766/mep_2374-8265.10975

Geissler, K.H., Lubin B. & Ericson K.M.M. (2018). The Role of Organizational Affiliations in Physician Patient-Sharing Relationships. Medical Care Research and Review, 77(2), 165–175. DOI: https://doi:10.1177/1077558718769403 DOI: https://doi.org/10.1177/1077558718769403

Haliiash, N.B., Bilkevych, N.A. & Petrenko, N.V. (2019). Formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti yak fundamentalnoi skladovoi profesii likaria [Forma- tion of communicative competence as a fundamental component of the doctor’s profession]. Medychna osvita, 2, 67–74. DOI: https://doi.org/10.11603/ me.2414-5998.2019.2.10346 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10346

Halimi, S.N., Rowett, D. & Leutch, K. (2025). A realist review of programs fostering the resilience of healthcare students: What works, for whom and why? Research in Social and Administrative Pharmacy, 21(1), 22–31. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.sapharm.2024.10.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.sapharm.2024.10.006

Ho, S.S., Sosina, W., DePierro, J.M., Perez, S., Khan, A. & Charney, D.S. (2024). Promoting Resilience in Healthcare Workers: A Preventative Mental Health Education Program. Int J Environ Res Public Health, 21(10), 1365. DOI: https://doi:10.3390/ ijerph21101365 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph21101365

Lyng, H.B., Macrae, C. & Wiig, S. (2022). Capacities for resilience in healthcare; a qualitative study across different healthcare contexts. BMC Health Serv Res, 22(1), 474. DOI: https://doi:10.1186/ s12913-022-07887-6 DOI: https://doi.org/10.1186/s12913-022-07887-6

McKinley, N., Karayanis, P. N., Convie, L., Clarke, M., Kirk, S. J. & Campbell, W. J. (2019). Resilience in medical doctors: a systematic review. Postgraduate Medical Journal, 136135. DOI: https://doi.org/10.1136/postgradmedj-2018-136135 DOI: https://doi.org/10.1136/postgradmedj-2018-136135

Myroniuk, I.S. & Pohoriliak, R. Yu. (2023). Rozvytok nauky pro komunikatsii v okhoroni zdorovia Ukrainy: analitychnyi ohliad [Development of communication science in healthcare of Ukraine: analytical review]. Ukraina. Zdorovia natsii, 4, 43–48. DOI: https://doi.org/10.24144/2077-6594.4.1. 2022.277063 [in Ukrainian]

Moudatsou, M., Stavropoulou, A. & Koukouli, S. (2020). The Role of Empathy in Health and Social Care Professionals. Healthcare (Basel), 8(1), 26. DOI: https://doi:10.3390/healthcare8010026 DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare8010026

Mugford, H., O’Connor, C. & Popoli, D. (2022) Medical Students’ Perceptions and Retention of Skills From Active Resilience Training. Fam Med, 54(3), 213–215. DOI: https://doi.org/10.22454/ FamMed.2022.462706 DOI: https://doi.org/10.22454/FamMed.2022.462706

Perry, R., Sciolla, A., Rea, M., Sandholdt, C., Jandrey, K. & Wilkes M. (2023). Modeling the social determinants of resilience in health professions students: impact on psychological adjustment. Adv Health Sci Educ Theory Pract, 28(5), 1661–1677. DOI: https://doi:10.1007/s10459-023-10222-1 DOI: https://doi.org/10.1007/s10459-023-10222-1

Pohontsch, N.J., Stark, A. & Scherer M. (2018). Influences on students’ empathy in medical education: an exploratory interview study with medical students in their third and last year. BMC Med Educ, 18(1), 231. DOI: https://doi:10.1186/ s12909-018-1335-7 DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-018-1335-7

Ponce-Garcia, E. & Madewell, A.N. (2024). Scale of Protective Factors (SPF): Determinants of Resilience. In: Krägeloh, C.U., Alyami, M., Medvedev, O.N. (eds) International Handbook of Behavioral Health Assessment. Springer, Cham. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-89738-3_67-1 DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-89738-3_67-1

Sandars, J., Jenkins, L. & Huntley, E. (2025). Understanding the performance-related psychological characteristics and skills of doctors: A sport psychology perspective. Medical Teacher, 47(2), 309–315. DOI: https://doi.org/10.1080/0142159X.2024.2331049 DOI: https://doi.org/10.1080/0142159X.2024.2331049

Sanjaya, A., Mianto, N.A. & Edwin, C. (2024). Resilience: A panacea for burnout in medical students during clinical training?: A narrative review. Medicine (Baltimore), 103(49), e40794. DOI: https://doi:10.1097/MD.0000000000040794 DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000040794

Sheikhrabori, A., Peyrovi, H. & Khankeh, H. (2022). The Main Features of Resilience in Healthcare Providers: A Scoping Review. Med J IslamRepubIran, 36, 3. DOI: https://doi:10.47176/mjiri.36.3 DOI: https://doi.org/10.47176/mjiri.36.3

Sipondo, A. & Terblanche, N. (2024). Organisational coaching to improve workplace resilience: a scoping review and agenda for futurere search. Front. Psychol, 15, 1484222. DOI: https://doi:10.3389/ fpsyg.2024.1484222 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1484222

Sperling, E.L., Manion, B. & Mallender, Z.C. (2025). The effect of resilience training on resilience and stress in medical students: a systematic review and meta-analysis. BMC MedEduc, 26(1), 7. DOI: https://doi:10.1186/s12909-025-08171-x DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-025-08171-x

Sperling, E. L., Mendel, D. & Hulett, J.M. (2025). Resilience in the Future of Medical Education. Intech Open. DOI: https://doi:10.5772/intechopen.1009472 DOI: https://doi.org/10.5772/intechopen.1009472

Steinmair, D., Zervos, K. & Löffler-Stastka, H. (2022). Importance of communication in medical practice and medical education: An emphasis on empathy and attitudes and their possible influences. World J Psychiatry, 12(2), 323–337. DOI: https://doi:10.5498/wjp.v12.i2.323 DOI: https://doi.org/10.5498/wjp.v12.i2.323

Tan, M.Y., Low, J.M. & Aw, M.M. (2025). Fostering resilience in junior doctors: insights from senior physicians. Singapore Med J, 66(10), 561–565. DOI: https://doi:10.11622/smedj.2021213 DOI: https://doi.org/10.11622/smedj.2021213

Wu, Y., Sang, Z.Q. & Margraf, J. (2020). The Relationship Between Resilience and Mental Health in Chinese College Students: A Longitudinal Cross- Lagged Analysis. Front Psychol, 11, 108. DOI: https://doi:10.3389/fpsyg.2020.00108 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.00108

Zhou, J., Jin, L. & Hu, Y. (2020). Mechanism of career resilience formation during the role transition of medical interns: a grounded theory study. Front Med (Lausanne), 12, 1671520. DOI: https://doi:10.3389/fmed.2025.1671520 DOI: https://doi.org/10.3389/fmed.2025.1671520