АКАДЕМІЧНА КУЛЬТУРА ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ЕТИКО-ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2025.4.15841Ключові слова:
академічна культура; медицина; етика; філософія; академічна доброчесність; наукові взаємини.Анотація
Анотація. У статті здійснено теоретико-філософський аналіз академічної культури як системного явища, що інтегрує морально-етичні, когнітивні та соціокультурні компоненти у процесі формування особистості у вищий медичній освіті. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення ролі духовно-моральних цінностей та засад академічної доброчесності в умовах глобалізації, цифровізації освіти та зростання сучасних викликів і вимог до якості підготовки майбутніх фахівців у сфері охорони здоров’я. Метою статті є всебічне теоретичне осмислення академічної культури здобувачів вищої освіти з позицій етико-філософського аналізу, визначення її впливу на формування моральних орієнтирів, наукової відповідальності та культури мислення майбутніх професіоналів у сфері охорони здоров’я. У ході дослідження застосовано методи філософського узагальнення, контент-аналізу, порівняльного аналізу наукових джерел та аксіологічного підходу, що дало змогу розкрити взаємозв’язок між етичними нормами, філософськими цінностями та академічною доброчесністю. Результати проведеного аналізу свідчать, що академічна культура виступає ключовим чинником формування зрілої академічної спільноти в медицині, у якій поєднуються свобода та надзвичайно висока відповідальність, наукова автономія та етична дисципліна, яка визначається специфікою академічної діяльності як у медичній освіті, так і в науково-медичній діяльності. Показано, що розвиток цієї культури відбувається через навчальні програми з доброчесності, філософське виховання, студентське самоврядування, волонтерські ініціативи та приклад науково-педагогічних працівників як носіїв академічних цінностей. Підкреслено, що в сучасній концепції освітнього простору в медицині академічна культура є не лише показником інтелектуальної зрілості, а й етичним імперативом професійного становлення фахівців. Подальші дослідження доцільно спрямувати на вивчення впливу цифрового середовища й соціальних медіа на трансформацію академічних цінностей і моделей доброчесної поведінки здобувачів медичної освіти та дослідників.
Посилання
Bieliauskaitė, J. (2021). Solidarity in Academia and its Relationship to Academic Integrity. Journal of Academic Ethics. 19 (3), 309–322. DOI: 10.1007/ s10805-021-09420-6
Chalyi, K., & Kryvenko, I. (2025). Medical Chatbots Based on Artificial Intelligence: Aspects of Professional Competence Formation. Prospects and innovations of science. 1 (47), 1261–1273.
Elder, L., & Paul, R. (2020). Critical thinking: Tools for taking charge of your learning and your life. Rowman & Littlefield.
Hamitov, N. (2024). Philosophy of science and culture: dictionary. Kyiv: National Academy of Sciences of Ukraine.
Kubko, V. P. (2022). Axiological dimension of academic culture. Culturological almanac. (4), 118–124. DOI: 10.31392/cult.alm.2022.4.14
Mejía, A., & Garcés-Flórez, M. F. (2024). What do we mean by academic integrity?. International Journal for Educational Integrity. 21 (1), 1–20. DOI: 10.1007/s40979-024-00176-1
Mielkov, Y. (2021). Increasing the Research Capacity of Universities in Ukraine: Problems, Value Dimensions and the Way of Democratization. International Scientific Journal of Universities and Leadership, (11), 116–131. https://doi.org/ 10.31874/2520-6702-2021-11-1-116-131
Pak, I. V. (2018). Academic Culture: Some Aspects of Sociological Interpretation. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series Sociological Studies of Contemporary Society: Methodology, Theory, Methods, 39, 323–326. Retrieved from: https://periodicals.karazin.ua/ssms/article/view/10275
Semeniuk, O. M., Semenikhina, O. V., & Bezuglyi, D. S. (2017). Formation of the teacherresearcher academic culture in a digital creative environment. Information Technologies and Learning Tools. 62 (6), 240–251.
Shevchenko, V. H., Muraviov, P. T., & Kravets, K. V. (2025). Ethics of Using Artificial Intelligence in Higher Medical Education. Medical education. (1), 94–98. DOI: 10.11603/m.2414-5998.2025.1.15381
Terenzini, P., & Pascarella, E. (2017). Student Involvement and Development in Higher Education. Journal of Higher Education. 88 (3), 293–314.
Valkenburg, G., Dix, G., Tijdink, J., & de Rijcke, S. (2021). Expanding research integrity: A cultural-practice perspective. Frontiers in Research Metrics and Analytics. Science and engineering ethics. 27 (10), 1–23. DOI: 10.1007/s11948-021-00291-z
Vlasenko, O. М., Kucherenko, I., Turchyn M. Ya., Nechushkina, O., Kobrzhytskyi, V., & Hrytsenko O. A. (2024). Values of academic integrity in higher medical education. Wiad Lek. 77 (4), 784–789. DOI: 10.36740/Wlek202404126
Veit, W. Experimental philosophy of medicine and the concepts of health and disease. Theor Med Bioeth 42, 169–186 (2021). DOI: https://doi. org/10.1007/s11017-021-09550-3
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.