УПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ ВІДКРИТОЇ НАУКИ У ВИЩІЙ МЕДИЧНІЙ ОСВІТІ УКРАЇНИ: МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

К. Т. Глушко; К. В. Козак; Н. В. Огінська; О. О. Шевчук; М. М. Корда

doi:10.11603/m.2414-5998.2025.4.15830

Автор(и)

К. Т. Глушко Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-4777-5300
К. В. Козак Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-5328-4647
Н. В. Огінська Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0003-4398-8744
О. О. Шевчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0003-2473-6381
М. М. Корда Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0003-0676-336X

DOI:

https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2025.4.15830

Ключові слова:

відкрита наука; медицина; освіта; відкритий доступ.

Анотація

Анотація. У статті проаналізовано концепцію реалізації принципів відкритої науки як сучасного підходу до організації наукової та освітньої діяльності університетів, зокрема медичного профілю. Проведено огляд наукових публікацій 2010–2025 рр., що висвітлюють ключові переваги та бар’єри впровадження відкритої науки у вищій освіті. Відкрита наука базується на принципах прозорості, співпраці, відтворюваності До переваг відкритої науки відносять вільний доступ до результатів наукових досліджень і освітніх медичних платформ, поліпшення умов для міжнародної співпраці та підвищення ефективності і цитованості наукових досліджень. Водночас виявлено основні перешкоди: низька обізнаність дослідників, відсутність належних стимулів й інституційної підтримки, культурні та технічні бар’єри, а також ризики, пов’язані із захистом інтелектуальної власності та персональних даних. Наголошено на важливості інтеграції відкритих освітніх ресурсів у навчальний процес, зокрема у підготовці медичних фахівців, що особливо актуально в умовах триваючого військового конфлікту. Запровадження політик відкритої науки на рівні університетів і держави, проведення тренінгів для науковців та здобувачів освіти, а також створення технічної інфраструктури є ключовими умовами успішної реалізації принципів відкритої науки.

Посилання

Elsevier. (2023). Open Science [Reference module]. ScienceDirect. Retrieved from: https:// www.sciencedirect.com/topics/social-sciences/openscience

International Federation of Medical Students’ Associations. (2023, October). IFMSA policy document on open science [PDF]. IFMSA. Retrieved from: https://ifmsa.org/wp-content/uploads/2023/10/ IFMSA-Policy-Document-on-Open-Science.pdf

Read, K.B., Lieffers, J., & Massie, M. (2022). Integrating open science education into an undergraduate health professional research program. Journal of the Medical Library Association: JMLA, 110(4), 429–437. https://doi.org/10.5195/ jmla.2022.1457

International Association of Universities. (2024, November 12). Open Science: The Challenge for Universities (Expert Group report). Paris, France: International Association of Universities. Retrieved from: https://www.iau‑aiu.net/IMG/pdf/open_ science_the_challenge_for_universities.pdf.pdf

Budapest Open Access Initiative. (2025). Budapest Open Access Initiative. Retrieved August 4, 2025, from: https://www. budapestopenaccessinitiative.org/

European Commission. (2013). Open access to publications: Horizon 2020 Model Grant Agreement (Version May 2013). Retrieved from: European Commission website.

EIFL. (ca. 2014–2019). FOSTER project: Open science training in Europe. Retrieved from: https://www.eifl.net/eifl-in-action/foster-projectopen- science-training-europe

OpenScience.eu. (2020, April 14). About FOSTER and FOSTER Plus projects. Retrieved from: https://openscience.eu/article/project/foster

UNESCO. (2021, 23 November). UNESCO Recommendation on Open Science. Adopted by UNESCO Member States. Retrieved from: https:// en.unesco.org/science-sustainable-future/openscience/ recommendation

United Nations Development Programme Ukraine. (n.d.). What are the Sustainable Development Goals? Retrieved August 7, 2025, from UNDP Ukraine website: https://www.undp.org/uk/ ukraine/tsili-staloho-rozvytku

Ghasemi, A., Mirmiran, P., Kashfi, K., Bahadoran, Z. Scientific Publishing in Biomedicine: A Brief History of Scientific Journals. Int J Endocrinol Metab. 2022 Dec 31;21(1):e131812. 10.5812/ijem-131812. PMID: 36945344; PMCID: PMC10024814.

Bezjak, S., Conzett, P., Fernandes, P. L., Görögh, E., Helbig, K., Kramer, B., Labastida, I., Niemeyer, K., Psomopoulos, F., Ross-Hellauer, T., Schneider, R., Tennant, J., Verbakel, E., & Clyburne- Sherin, A. (2019). The Open Science Training Handbook (Version 1) [Open educational resource]. Zenodo. https://doi.org/10.5281/zenodo.2587951

Colavizza, G., Hrynaszkiewicz, I., Staden, I., Whitaker, K., & McGillivray, B. (2019). The citation advantage of linking publications to research data (arXiv:1907.02565 [cs.DL]). arXiv. https://doi.org/ 10.48550/arXiv.1907.02565

Colavizza, G., Cadwallader, L., LaFlamme, M., Dozot, G., Lecorney, S., Rappo, D., & Hrynaszkiewicz, I. (2024). An analysis of the effects of sharing research data, code, and preprints on citations. arXiv. https://doi.org/10.48550/ arXiv.2404.16171

EOSC Association. (n.d.). Open4UA – Open Science for Ukrainian Higher Education System. Retrieved August 7, 2025, from: https://eosc.eu/eoscpractice/ open4ua-open-science-for-ukrainian-highereducation- system/

Manco, A. (2022). A Landscape of Open Science Policies Research. SAGE Open, 12(4). https://doi.org/10.1177/21582440221140358

Bos, S.A. (n.d.). Shifting medical education: The impact of open educational resources. FORRT – Framework for Open and Reproducible Research Training. Retrieved August 18, 2025, from: https://forrt.org/curated_resources/shifting-medicaleducation- the-impact-of/

Markin, P.B. (2021). Open educational resources in the context of open access. niversity ibrary at a ew tage of ocial ommunications evelopment. onference roceedings, (6), 76–82. https://doi.org/10.15802/unilib/2021_249625

Santos-Hermosa, G., Urbano, C., Argudo, S., Boté-Vericad, J.J., Đurđevic, A., Micunovic, M., Wöbbekind, L., & Todorova, T. (2024). Assessment of the use of Open Educational Resources at five European Library and Information Science higher education institutions during and post-COVID-19 pandemic. Open research Europe, 4, 95. https://doi.org/ 10.12688/openreseurope.17457.3

Park, E. (2025). The impact of healthcare data breaches on patient hospital visits. Journal of Health Economics, 45, 1–12. https://doi.org/10.1016/ j.jhealeco.2025.01.001

Gagliardi, D., Cox, D., & Li, Y. (2015). Institutional inertia and barriers to the adoption of open science. In E. Reale & E. Primeri (Eds.), The transformation of university institutional and organizational boundaries (pp. 107–133). Sense Publishers. https://doi.org/ 10.1007/978-94-6300-178-6_6

Ahmed, M., Othman, R., & Noordin, M.F. (2023). Factors influencing open science participation through research data sharing and reuse among researchers: A systematic literature review [Preprint]. Research Square. https://doi.org/ 10.21203/rs.3.rs-3461722/v1