ІНШОМОВНА КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Анотація

Актуальність теми зумовлена вступом світової спільноти в еру інформаційної цивілізації, прискоренням та інтенсифікацією інформаційних процесів, удосконаленням засобів звʼязку та комунікацій, що веде за собою необхідність подолання комунікативних барʼєрів, якими є іноземні мови. Сучасний етап розвитку суспільства вимагає від фахівців-медиків володіння іноземною мовою як засобом комунікації для вирішення проблем професійного і соціального характеру, успішного міжнародного співробітництва. Теорія і практика сучасної освіти вимагають розвитку у працівників комунікативності. Для того щоб ефективно взаємодіяти в науці і практиці, у сфері міжособистісних відносин, фахівцеві медичного профілю необхідні якісні комунікативні якості, які являють собою інтегративний звʼязок ціннісних орієнтацій, моральних позицій і прагнень, знань, умінь, професійної медичної етики. Вивчення іноземної мови вимагає певної спрямованості особистості студента медичного вузу і формування пізнавальної активності. Ціннісні орієнтації виступають енергізатором такої спрямованості особистості студента-медика. Формувати ціннісні орієнтації щодо вивчення іноземної мови необхідно з першого дня навчання в медичному вузі. На відміну від мовної діяльності, комунікативна діяльність передбачає не тільки вміння висловлювати свої думки іноземною мовою, а й певну комунікативну поведінку лікаря. Комунікативна спрямованість навчання повинна бути інтегративною метою навчання, що орієнтує на досягнення іншомовної медичної професійної комунікативної компетентності в єдності всіх функцій спілкування: пізнавальної, регулятивної, ціннісно-орієнтовної, етикетної, прагматичної. Метою і завданнями дослідження є необхідність зʼясування сутності спілкування, співвідношення засобів спілкування, видів спілкування, визначення місця іншомовного мовлення як засобу медичної комунікації.