ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГЕПАТИТУ С У ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ ОСІБ ТА ЇХ ЛІКУВАННЯ

Автор(и)

  • V. D. Moskaliuk Буковинський державний медичний університет
  • I. V. Rudan Буковинський державний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2018.4.9776

Ключові слова:

HСV-інфекція, ВІЛ-інфекція, поєднана інфекція, особливості перебігу, лікування

Анотація

Мета роботи – на підставі аналізу літературних відомостей виділити особливості перебігу гепатиту С у ВІЛ-інфікованих осіб, а також основні принципи лікування таких пацієнтів і використовувані препарати у світі й в Україні.

ВІЛ-інфекцію і парентеральні вірусні гепатити відносять до соціально значущих захворювань, які можуть суттєво впливати на демографічну ситуацію в країні. Крім спільності шляхів і факторів передачі вірусів, домінуючим чинником, що ускладнює епідеміологічну ситуацію стосовно ВІЛ-інфекції і парентеральних вірусних гепатитів на території України, є залучення до епідемічного процесу підлітків і людей молодого віку. Віковий чинник обумовлений явищами поточної епідемії наркоманії.

З опублікованих даних ряду досліджень відомо про взаємний вплив ВІЛ і HСV на перебіг як ВІЛ-інфекції, так і хронічного гепатиту С (ХГС). Частота розвитку СНІДу і летального висліду, обумовленого СНІД-асоційованими захворюваннями, істотно вища в осіб з поєднаною HСV-/ВІЛ-інфекцією, яка нині є глобальною проблемою суспільної охорони здоров’я.

Основні принципи лікування хворих на ХГС у ВІЛ-інфікованих відповідають таким у пацієнтів, не заражених ВІЛ. Для лікування HCV-інфекції теперішні настанови AASLD більше не рекомендують схеми, засновані на інтерфероні. Натомість на сьогодні терапією першої лінії вважаються пероральні противірусні засоби прямої дії. Разом з тим, в Україні все ще використовуються інтерферонвмісні схеми лікування.

Згідно з опублікованими результатами ряду досліджень, термінальна стадія хвороби печінки є частою причиною госпіталізації та смерті хворих на поєднану HСV-/ВІЛ-інфекцію. Та досі залишаються дискусійними схеми терапії осіб з поєднаною ВІЛ-інфекцією та парентеральними вірусними гепатитами. Тому вибір оптимальної тактики ведення таких хворих і своєчасне призначення їм адекватного лікування залишається актуальним.

Біографії авторів

V. D. Moskaliuk, Буковинський державний медичний університет

д. мед. н., професор кафедри внутрішньої медицини та інфекційних хвороб ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет»

I. V. Rudan, Буковинський державний медичний університет

асистент кафедри внутрішньої медицини та інфекційних хвороб ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет»

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-01-30

Як цитувати

Moskaliuk, V. D., & Rudan, I. V. (2019). ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГЕПАТИТУ С У ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ ОСІБ ТА ЇХ ЛІКУВАННЯ. Інфекційні хвороби, (4), 56–64. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2018.4.9776

Номер

№ 4 (2018)

Розділ

Огляди та лекції

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).