СЕПСИС – СИНДРОМ ЧИ ІНФЕКЦІЙНА ХВОРОБА? ЕВОЛЮЦІЯ ДИЛЕМИ

Анотація

Мета роботи – звернути увагу лікарів на невідповідності «нових» уявлень про сепсис, нав’язаних лікарському співтовариству і безумовно прийнятих не лише анестезіологами-реаніматологами та хірургами, але й багатьма інфекціоністами.

Визначаючи наріжним каменем при сепсисі «системність» запальної відповіді у вигляді цитокінових порушень, автори відповідної концепції змушені визнавати етіологічними факторами практично усіх без винятку збудників інфекційних захворювань (від вірусів до найпростіших), які закономірно перебігають з підвищенням активності цитокінів у сироватці крові. Не применшуючи значення цих важливих компонентів запалення, варто звернути увагу на постулат про те, що не тільки віруси та найпростіші ніколи не спричиняють сепсис, але й усі «небактеріємічні збудники» (клостридії ботулізму та правця, бордетелли кашлюка, дифтерійні палички, холерні вібріони та ін.) за визначенням не бувають етіологічними факторами цього захворювання, хоча й неодмінно зумовлюють тяжкі системні реакції, що супроводжуються збільшенням рівня прозапальних цитокінів.

Тому сепсис – це генералізована ациклічна інфекційна хвороба бактерійної та/або грибкової етіології, що розвивається в імунодефіцитному організмі з характерними патоморфологічними і патогістологічними змінами в органах і тканинах.

Наведено детальний аналіз клінічного випадку сепсису у молодої жінки, яка завдяки адекватній активній хірургічній та потужній і тривалій консервативній терапії благополучно одужала.