«ІДІОПАТИЧНИЙ» МЕНІНГОЕНЦЕФАЛІТ У МОЛОДОЇ ДОРОСЛОЇ ЛЮДИНИ, ІНФІКОВАНОЇ ВІРУСОМ ПРОСТОГО ГЕРПЕСУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2018.3.8569Ключові слова:
менінгіт, енцефаліт, туберкульоз, герпесвірусАнотація
Туберкульоз центральної нервової системи є однією з найбільш тяжких форм позалегеневого туберкульозу. Туберкульозний менінгоенцефаліт (ТБМ) надзвичайно поширений у глобальному масштабі, особливо у країнах з обмеженими ресурсами та у пацієнтів з імунодепресією. Ми представляємо приклад менінгоенцефаліту, який супроводжувався інфекцією вірусом простого герпесу. Проте наш пацієнт відреагував на протитуберкульозну терапію. Це свідчить про можливість того, що деякі випадки «ідіопатичного» (криптогенного) менінгоенцефаліту можуть бути проявами прихованого туберкульозу.
Результати. 22-річна жінка була госпіталізована через лихоманку, біль голови та галюцинації. При огляді була виявлена ригідність м’язів шиї та інші менінгеальні симптоми. Аналіз спинномозкової рідини (СМР) виявив плейоцитоз з домінуванням лімфоцитів і зниження рівня глюкози. Були також знайдені антитіла класу G до ВПГ та ДНК цього вірусу. Втім, попри призначення антибіотиків та ацикловіру, стан пацієнтки погіршився, а клінічні ознаки захворювання підсилилися. Другий зразок СМР, отриманий через тиждень після забору першого, мав вищий рівень цитозу та містив так звану «павутинку» (характерний згусток фібрину). Це примусило переглянути діагноз: туберкульоз став вважатися найбільш ймовірною причиною захворювання. Пацієнтці було призначено протитуберкульозне лікування. Незабаром стан хворої почав покращуватися, а симптоми хвороби значно зменшилися.
Висновок. Навіть за наявності антитіл до вірусів герпесу та вірусної ДНК у СМР пацієнтів зі стерильним менінгоенцефалітом слід пам’ятати про можливість прихованого втручання в процес бактерій Коха.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).