ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНИХ ШТАМІВ ЗБУДНИКА ЧУМИ, ВИДІЛЕНИХ У КИЗИЛКУМСЬКОМУ ПРИРОДНОМУ ОСЕРЕДКУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2009.2.766Анотація
Представлені результати вивчення потреби збудника чуми в амінокислотах і мікробіологічні властивості штамів Yersinia реstis, виділених у 2007 р. на території центральної і північної ділянок Кизилкумського природного осередку. На підставі одержаних даних всі вивчені штами чумного мікроба мали загальні та індивідуальні потреби в амінокислотах. За температури 28 °С всі штами були залежні від чотирьох амінокислот: цистеїну, фенілаланіну, треоніну і метіоніну. Кількість амінокислот, необхідних для росту Y. реstis за температури 37 °С, становить від 7 до 9. Додаткові потреби за температури 37 °С у валіні, ізолейцині, лейцині, глютаміновій кислоті, проліні, лізині і тирозині були характерні для всіх досліджених штамів, а в орнітині або аргініні – були властиві тільки частині з штамів, виділених як у центральній, так і північній ділянках Кизилкумського природного осередку чуми.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).