РОЛЬ КИШКОВОГО МІКРОБІОЦЕНОЗУ В ПІДТРИМЦІ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2009.1.755Анотація
Сучасні уявлення про взаємовідносини мікроорганізмів і людини дозволяють представити нас як певний суперорганізм – своєрідний сплав клітин мікроорганізмів і наших клітин, причому виживання і перших, і других тісно взаємозв’язані. Нові напрями вивчення цього «суперорганізму» – метагеном, метаболом, протеом – дозволяють по-новому глянути на вже накопичені відомості й одержувати у все зростаючому обсязі дані, які, ймовірно, зможуть розкрити принципи, що лежать в основі важливих для нас організмено-мікробних і мікробно-мікробних відносин, у тому числі уявлення про те, як інфекційні агенти проникають і функціонують у межах наших мікробних угруповань##submission.downloads##
Опубліковано
2013-07-03
Як цитувати
Захаренко, С. (2013). РОЛЬ КИШКОВОГО МІКРОБІОЦЕНОЗУ В ПІДТРИМЦІ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ. Інфекційні хвороби, (1). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2009.1.755
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).