ЗАСТОСУВАННЯ МЕРАТИНУ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА АЛЕРГОДЕРМАТОЗИ ІЗ СУПУТНІМ ЛЯМБЛІОЗОМ

Автор(и)

  • Н.А. Васильєва Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського
  • М.І. Шкільна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2009.1.749

Анотація

Апробовані різні схеми комплексного лікування алергодерматозів на тлі лямбліозної інвазії з використанням протистоцидних препаратів. Найкращі результати лікування досягнуті при застосуванні мератину з урахуванням хронобіоритму збудника (¼ добової дози зранку і ¾ – на ніч) у поєднанні з ентеросорбентами, жовчогінними засобами, пробіотиками.

Біографія автора

Н.А. Васильєва, Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

Відповідальний секретар журналу "Інфекційні хвороби", професор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-07-03

Як цитувати

Васильєва, Н., & Шкільна, М. (2013). ЗАСТОСУВАННЯ МЕРАТИНУ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА АЛЕРГОДЕРМАТОЗИ ІЗ СУПУТНІМ ЛЯМБЛІОЗОМ. Інфекційні хвороби, (1). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2009.1.749

Номер

№ 1 (2009)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).