ЗМІНИ ЕТІОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛОР-ОРГАНІВ ЗА П’ЯТЬ РОКІВ

Автор(и)

  • N. I. Kovalenko Харківський національний медичний університет
  • T. M. Zamaziy Обласна клінічна лікарня – центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (м. Харків)
  • I. V. Novikova Обласна клінічна лікарня – центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (м. Харків)
  • H. P. Taranenko Обласна клінічна лікарня – центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (м. Харків)

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2016.4.7215

Ключові слова:

мікрофлора, інфекції ЛОР-органів.

Анотація

Було обстежено 236 хворих на інфекційні захворювання ЛОР-органів у 2010 р. і 347 хворих у 2015. Мікробіологічне дослідження складалося з виділення збудників, ідентифікації їх за морфологічними, культуральними і біохімічними властивостями.

У ході дослідження виявлено, що у період з 2010 до 2015 рр. спостерігалася чітка тенденція зростання питомої частки Candida spp. в етіологічній структурі інфекційних захворювань ЛОР-органів. Незмінною залишалася значуща роль S. aureus і S. epidermidis та стрептококів групи viridans, а зменшення їх відносної частки було обумовлене розширенням спектру збудників за рахунок інших опортуністичних мікроорганізмів (ентерококів, ентеробактеру, протея, коринебактерій, кишкової та синьогнійної паличок). S. aureus був представлений значною мірою у всіх ЛОР-органах, стрептококи групи viridans переважали у носоглотці, а S. epidermidis частіше за всіх виділяли з носа. Захворювання були обумовлені у більшості випадків грибково-бактерійними асоціаціями. Частка грибів роду Candida становила 22,9 %, причому 85,8 % штамів, виділених із слизової оболонки зіва (далі – із зіва), і 81,8 % штамів, виділених із зовнішнього вуха, були представлені в асоціаціях із бактеріями.

Отримані дані свідчать про необхідність визначення етіологічно значимої флори, яка спричинює захворювання ЛОР-органів і органів дихання, її моніторингу як на рівні конкретного хворого, так і на регіональному і на рівні країни.

Посилання

Duda, A.K., Bojko, V.A. (2012). Ostryj tonzillofaringit v klinicheskoj praktike semejnogo vracha. Semejnaja medicina, 3, 69-75.

Kosenko, I.M. (2011). Antibakterial’naja terapija vnebol’nichnyh respiratornyh i lor-infekcij: novye vozmozhnosti v preodolenii rezistentnosti. Farmateka, 18(231), 15-20. Retrieved from http://www.pharmateca.ru/ru/archive/article/8278

Julish, E.I., Korineva, L.S., Jaroshenko, S.Ja. (2008). Racional’nyj vybor antibakterial’noj terapii vnebol’nichnyh bakterial’nyh infekcij LOR-organov i organov dyhanija u detej. Zdorov’e rebenka, 1(10). Retrieved from http://www.mif-ua.com/archive/article/4290

Andreeva, I.V., Stecjuk, O.U. (2009). Infekcii dyhatel’nyh putej: novyj vzgljad na starye problemy. Klin. Mikrobiol. Antimikrob. Himioter., 11 (2), 143-151.

Abaturov, A.E., Gerasimenko, O.N. (2014). Osobennosti antibakterial’noj terapii respiratornyh infekcij u detej. Zdorov’e rebenka, 5(56), 61-65.

Smijanov, V.A., Ivahnjuk, T.V. (2007). Problema kandydozno-bakterial’nyh asociacij pry zahvorjuvannjah LOR-organiv Gazeta «Novosty medycynы y farmacyy», 17(224). Retrieved from http://www.mif-ua.com/archive/article/3804

Puhlik, S.M., Titarenko, O.V. (2011). Mikozy v otorinolaringologii. Opyt primenenija preparata «Mikofin». Zhurnal vushnyh, nosovyh i gorlovyh hvorob, 2. 35-49.

Sobkova, Zh.V., Kostenko, I.G., Pokas, E.V. (2015). Kandidy. Svojstva i rol’ v jetiologii zabolevanij cheloveka (Chast’ 4). Ukrai’ns’kyj medychnyj visnyk, 3(96). Retrieved from http://therapia.ua/therapia/2015-/3-96/kandidy-svoistva-i-rol-v-etiologii-zabolevanii-cheloveka-chast-41

Wilcox, M.H. (2009). The tide of antimicrobial resistance and selection. Int. J. Antimicrob. Agents., 34, 6-10.

Svistushkin, V.M., Nikiforova, G.N. (2013). Nekotorye aspekty sistemnogo jetiotropnogo lechenija infekcionno-vospalitel’nyh zabolevanij LOR-organov. Medicinskij sovet, 2, 18-22. Retrieved from http://www.remedium.ru/eng/journals/mc/fail_2013/No_2_%202013/MS_02_2013_LOR_03.pdf

Ministry of Public Health of USSR, 535 (22.04.1985). On the Unification of microbiological (bacteriological) research methods used in clinical diagnostic laboratories of medical institutions

National Committee for Clinical Laboratory Standards: Performance Standards for Antimicrobial Susceptibility Testing. Twelfth Informational Supplement NCCLS Document M 100-54. – 2002. – 22(1).

Lim, C.S., Rosli, R., Seow, H.F., Chong, P.P. (2012). Candida and invasive candidiasis: back to basics. Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis., 31, 21-31.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-02-10

Як цитувати

Kovalenko, N. I., Zamaziy, T. M., Novikova, I. V., & Taranenko, H. P. (2017). ЗМІНИ ЕТІОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛОР-ОРГАНІВ ЗА П’ЯТЬ РОКІВ. Інфекційні хвороби, (4), 58–64. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2016.4.7215

Номер

№ 4 (2016)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).