ВПЛИВ АНТИБІОТИКІВ НА БІОПЛІВКОУТВОРЕННЯ MSSA ТА MRSA ШТАМАМИ СТАФІЛОКОКА

Автор(и)

  • S. A. Derkach Державна установа «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України»
  • I. A. Voronkina Харківський національний медичний університет
  • L. S. Habysheva Харківський національний медичний університет
  • I. A. Krylov Харківський національний медичний університет
  • N. M. Kutsay Харківський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2016.4.7212

Ключові слова:

стафілококові біоплівки, метицилінорезистентні та метициліночутливі штами S. Aureus, особливості впливу антибіотиків.

Анотація

Проведено експериментальне вивчення впливу антибіотиків (амоксациліну/клавуланату, гентаміцину та ципрофлоксацину) на процес біоплівкоутворення метициліночутливими (MSSA) та метицилінорезистентними (MRSA) штамами стафілокока та їх дії на вже сформовані «зрілі» біоплівки.

Посилання

Lyamin, A. V., Botkin, Ye. A., Zhestkov, A. V. (2012). Problemy v meditsine, svyazannyye s bakterial'nymi plonkami. Klinicheskaya mikrobiologiya. Antimikrobnaya khimioterapiya, 14(4), 268-275.

Golub, A. V. (2012). Bakterial'nyye bioplenki – novaya tsel' terapii? Klinicheskaya mikrobiologiya. Antimikrobnaya khimioterapiya, 14(1), 23-30.

Chebotar', I. V., Mayanskiy, N. A., Konchakova, Ye. D. (2012). Antibiotikorezistentnost' bioplenochnykh bakteriy. Klincheskaya mikrobiologiya. Antimikrobnaya khimioterapiya, 14(1), 51-58.

Mavrov, I. I., Vasil'chenko, V. N., Belozorov, A. P. (2007). Bioplenki i Quorum sensing u mikroorganizmov. Bioplenki i problema effektivnosti antibakterial'noy terapii. Dermatologiya i venerologiya, 4(38), 19-42.

Blatun, L. A. (2004) Rezul'taty primeneniya razlichnykh lekarstvennykh form preparata Miramistin v khirurgicheskoy praktike [Elektronnyy resurs] http://www.miramistin.ru/pro/khirurgiya/rezultati-primeneniya

Bukharin, O. V., Churkina, L. N., Perunova, N. B. (2012). Vliyaniye antistafilokokkovogo antibiotika batumina na bioplonkoobrazovaniye mikroorganizmov. Zhurnal mikrobiologii, epidemiologii i immunobiologii, (2), 8-12.

Romanova, YU. M., Gintsburg, A. L. (2011). Bakterial'nyye bioplenki kak yestestvennaya forma sushchestvovaniya bakteriy v okruzhayushchey srede i organizme khozyaina. Zhurnal mikrobiologii, epidemiologii i immunobiologii, (3), 100-110.

Christensen, G. D., Simpson, W. A., Younger, J. J., Baddour, L. M., Barrett, F. F., Melton, D. M., Beachey, E. H. (1985). Adherence of Coagulase-Negative Staphylococci to Plastic Tissue Culture Plates: a Quantitative Model for the Adherence of Staphylococci to Medical Devices. J. Clin. Microbiol., 22(6), 996-1006 .

VOZ, Zheneva (1994). Osnovnyye metody laboratornykh issledovaniy v klinicheskoy bakteriologii. M.: Meditsina.

Bozhkova, S. A., Krasnova, M. V. (2014). Bioplenkoobrazovaniye klinicheskikh shtammov MRSA pod vozdeystviyem antibiotikov v syvorotkakh krovi. Problemy meditsinskoy mikologii, 16(2), 11.

Elkhatib, W. F., Khairalla, A. S., Ashour H. M. (2011). Evaluation of different microtiter plate-based methods for the quantitative assessment of Staphylococcus aureus biofilms, Future Microbiology, 9(6), 725-735.

GOST 10.444.1 – 84 (STSEV 3833 – 82) (1985). Prigotovleniye rastvorov, reaktivov, krasok, indikatorov i pitatel'nykh sred, primenyayemykh v mikrobiologicheskom analize. Vved. 1985-07-01. M.: Meditsina.

Lapach, S. M., Chubenko, A. V., Babich, P. N. (2001). Statisticheskiye metody v mediko-biologicheskikh issledovaniyakh s ispol'zovaniyem Excel. K.: MORÍON.

Khmel', I. A. (2013). Bioplenki bakteriy i svyazannyye s nimi trudnosti meditsinskoy praktiki (obzor literatury) [Elektronnyy resurs] www.img.ras.ru/files/PUBLIC/Add_mat/Biofilms.doc

Alekseyeva, N. V., Stepanova, T. V., Tolordava, E. R. (2010). Razrabotka sredstv bor'by s bioplonkami: vliyaniye preparata «Laprot» (na osnove chelovecheskogo laktoferrina) i antibiotika tsiprofloksatsina na rost i protsess obrazovaniya bioplonok bakteriyami Pseudomonas aeruginosa in vitro. Meditsinskiy alfavit. Laboratoriya, (3), 4-9.

Lazar, V., Chifiriuc, M.C. (2010). Medical significance and new therapeu tial strategies for biofilm associated infections. Roum. Arch. Microbiol. Immunol., 69(3), 125-138.

Chestnova, T. V. (2013). Obzor metodov bor'by s mikrobnymi bioplenkami pri vospalitel'nykh zabolevaniyakh. Vestnik novykh meditsinskikh tekhnologiy, (1), 2-13.

Chebotar', I. V. (2014). Bioplenki Staphylococcus aureus: strukturno-funktsional'nyye kharakteristiki i vzaimootnosheniya s neytrofilami. Diss. dokt. med. nauk. Nizhniy Novgorod.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-02-10

Як цитувати

Derkach, S. A., Voronkina, I. A., Habysheva, L. S., Krylov, I. A., & Kutsay, N. M. (2017). ВПЛИВ АНТИБІОТИКІВ НА БІОПЛІВКОУТВОРЕННЯ MSSA ТА MRSA ШТАМАМИ СТАФІЛОКОКА. Інфекційні хвороби, (4), 46–51. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2016.4.7212

Номер

№ 4 (2016)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).