PLASMODIUM KNOWLESI – П’ЯТИЙ МАЛЯРІЙНИЙ ПАРАЗИТ ЛЮДИНИ

Автор(и)

  • В.П. Малий Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського
  • Н.В. Віннікова

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2012.3.509

Анотація

Наведено огляд літератури про малярію людини, спричинену 5-м видом плазмодіїв – Plasmodium knowlesi, що зазвичай уражає макак. Висвітлено сучасні дані про епідеміологію, патогенез, особливості клінічної картини, діагностики, лікування та профілактики цієї недуги.

Біографія автора

В.П. Малий, Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

Відповідальний секретар журналу "Інфекційні хвороби", професор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-06-21

Як цитувати

Малий, В., & Віннікова, Н. (2013). PLASMODIUM KNOWLESI – П’ЯТИЙ МАЛЯРІЙНИЙ ПАРАЗИТ ЛЮДИНИ. Інфекційні хвороби, (3). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2012.3.509

Номер

№ 3 (2012)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).