ЗАСТОСУВАННЯ ТОКСОПЛАЗМІНУ ДЛЯ ПРОТИРЕЦИДИВНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ТОКСОПЛАЗМОЗ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2015.1.3849Анотація
Висвітлено суть застосування токсоплазміну з метою специфічної десенсибілізації хворих на рецидивну форму хронічного токсоплазмозу. Патогенетично обґрунтоване поєднання токсоплазміну з антиоксидантами та етіотропним лікуванням.
Враховуючи те, що токсоплазмоз є найчастішим СНІД-індикаторним захворюванням, внутрішньошкірна проба (ВШП) з токсоплазміном може бути рекомендована для встановлення інфікування Т. gondii імунодефіцитних осіб, що особливо важливо в умовах стрімкого зростання захворюваності ВІЛ-інфекцією в південному регіоні України.
##submission.downloads##
Опубліковано
2015-05-19
Як цитувати
Ліпковська, І., Сидяченко, А., & Сидяченко, В. (2015). ЗАСТОСУВАННЯ ТОКСОПЛАЗМІНУ ДЛЯ ПРОТИРЕЦИДИВНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ТОКСОПЛАЗМОЗ. Інфекційні хвороби, (1). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2015.1.3849
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).