ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТІЙКИХ ВТОРИННИХ ОСЕРЕДКІВ ХОЛЕРИ В УКРАЇНІ

Автор(и)

  • В.В. Алексеєнко Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського
  • А.М. Зарицький
  • В.Ф. Марієвський

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2013.3.1571

Анотація

На основі ретроспективного дослідження епідемій холери в Україні вперше описані та чітко визначені терміни «вторинний осередок» і «стійкий вторинний осередок». Проведений їх розподіл за типами прояву холери.

Біографія автора

В.В. Алексеєнко, Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

Відповідальний секретар журналу "Інфекційні хвороби", професор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-10-29

Як цитувати

Алексеєнко, В., Зарицький, А., & Марієвський, В. (2013). ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТІЙКИХ ВТОРИННИХ ОСЕРЕДКІВ ХОЛЕРИ В УКРАЇНІ. Інфекційні хвороби, (3). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2013.3.1571

Номер

№ 3 (2013)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).