ГЕТЕРОГЕННІСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ AEROCOCCUS VIRIDANS
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2004.1.1501Анотація
Методами фазово-контрастної й електронної мікроскопії показані морфологічні й ультраструктурні зміни клітин Аегососсиз шібапз, що втратили здатність до окислення лактату та продукування пероксиду водню. У культурах мутантів виявлений підвищений вміст метилгліоксалю. У клітин мутанту різко знижена резистентність до антибіотиків пеніцилінового ряду і значно підвищена стійкість до лізоциму. Реверсія мутантів у початкові форми супроводжується відновленням ультраструктури і всіх біологічних властивостей мікроорганізму. Відсутність активності НАД-незалежної лактатдегідрогенази і накопичення в культурах морфологічних мутантів аерококів метилгліоксалю дозволяє пов'язати ці явища з морфологічною трансформацією аерококів, тому що метилгліоксаль є інгібітором біосинтезу поліамінів і автоінгібітором бактерій.
Аеrососсиз viridans - мікроорганізм, виявлений у повітрі житлових приміщень [1], і є представником нормальної мікрофлори людини і тварин; антагоністично активний до ряду груп патогенних бактерій.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).