ЛАФЕРОН У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ГРИП А

Автор(и)

  • В.Д. Москалюк Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2004.1.1495

Анотація

Встановлено, що інгаляційне введення лаферону в дозі 500000 МО впродовж перших трьох днів хвороби приводить до швидкого зникнення клінічних ознак недуги та нормалізації показників імунного захисту організму. Відмічено, що лаферон позитивно впливає на рівень ІдЕ у сироватці крові та сприяє звільненню організму від вірусних антигенів уже в період ранньої реконвалесценції.

Тепер існує досить багато рекомбінантних інтерферонів (роферон, реальдирон, віферон, інтрон-А та ін.), які широко застосовуються в практиці. Проте всі вони іноземного виробництва і тому дорогі. Ми вивчали ефективність дії вітчизняного противірусного засобу лаферону. Це засіб, що містить лейкоцитарний (рекомбінантний) інтерферон людини, який повністю ідентичний інтерферону α-2b, синтезується лейкоцитами крові донорів у відповідь на дію вірусу - інтерфероногена.


Біографія автора

В.Д. Москалюк, Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

Відповідальний секретар журналу "Інфекційні хвороби", професор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-10-06

Як цитувати

Москалюк, В. (2013). ЛАФЕРОН У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ГРИП А. Інфекційні хвороби, (1). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2004.1.1495

Номер

№ 1 (2004)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).