КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ КОРОНАВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ПЕРІОДУ ХВОРОБИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2024.3.14874Ключові слова:
COVID-19, Long COVID, SARS-CoV-2, особливості, клініка, епідеміологія, міцне здоров’яАнотація
Після пандемії COVID-19 особливе занепокоєння викликає довготривале збереження симптомів Long COVID, що значно порушує якість життя та працездатність населення.
Мета роботи – встановити особливості клінічних та епідеміологічних даних у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, залежно від періоду хвороби.
Пацієнти і методи. Обстежено 108 осіб, які поділено на три групи: із підтвердженим COVID-19, із Long COVID та практично здорові особи. Встановлювалися епідеміологічні та клінічні особливості перебігу на підставі аналізу медичних карток і розробленого опитувальника.
Результати. Серед досліджуваних переважали жінки – 56 % із середнім віком 41,44 року. Основними симптомами що характеризували клінічну картину COVID-19, були загальна слабкість (94 %), головний біль (74 %), гарячка (ломота в тілі) та кашель (71,0 % пацієнтів). У групі з Long COVID порівняно із групою з COVID-19 достовірно рідше реєстрували загальну слабкість (втому) (40 %), головний біль (29 %), гарячку (ломоту в тілі) (3 %), кашель (9 %), розлади сну (17 %), біль у м’язах (11 %), задишку (17 %), нежить (чхання) (6 %), втрату чи погіршання апетиту (3 %), біль у горлі (6 %), труднощі з концентрацією уваги (6 %), біль у животі (3 %) (р<0,05).
Висновки. Знижена доступність до отримання медичних послуг призводить до запізнілої госпіталізації, тривалого лікування та наявності ускладнень. Рівень вакцинації не впливає на ризик виникнення Long COVID. Клінічні ознаки Long COVID (загальна слабкість, тривога, погіршання настрою, головний біль) виявляляються у третини хворих і обумовлюють зниження загальної якості життя. Найстійкішими є загальна слабість, головний біль, задишка, розлади сну і які зберігаються у 34-42 % пацієнтів з моменту підтвердження COVID-19.
Посилання
Tsilingiris, D., Vallianou, N. G., Karampela, I., Christodoulatos, G. S., Papavasileiou, G., Petropoulou, D., Magkos, F., & Dalamaga, M. (2023). Laboratory Findings and Biomarkers in Long COVID: What Do We Know So Far? Insights into Epidemiology, Pathogenesis, Therapeutic Perspectives and Challenges. International journal of molecular sciences, 24(13), 10458. https://doi.org/10.3390/ijms241310458.
Tsilingiris, D., Vallianou, N. G., Karampela, I., Liu, J., & Dalamaga, M. (2022). Potential implications of lipid nanoparticles in the pathogenesis of myocarditis associated with the use of mRNA vaccines against SARS-CoV-2. Metabolism open, 13, 100159. https://doi.org/10.1016/j.metop.2021.100159.
Andreychyn, M. A., Nychyk, N. A., Zavidniuk, N. H., Iosyk, I. I., Ischuk, I. S., & Ivakhiv, O. L. (2020). COVID-19: epidemiology, clinics, diagnosis, treatment and prevention. Infectious Diseases – Infektsiyni Khvoroby, (2), 41–55. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2020.2.11285 [in Ukrainian].
Sumtsova, K., Berezhok, V., Lishnevska, A., & Chemych, M. (2024). The Dependence Of Changes In Laboratory Indicators On Accompanying Pathology In Patients With Viral Hepatitis C. Eastern Ukrainian Medical Journal, 12(1), 69-80. https://doi.org/10.21272/eumj.2024;12(1):69-80 [in Ukrainian].
Siddiqui, S., Alhamdi, H. W. S., & Alghamdi, H. A. (2022). Recent Chronology of COVID-19 Pandemic. Frontiers in public health, 10, 778037. https://doi.org/10.3389/fpubh.2022.778037.
Davis, H. E., McCorkell, L., Vogel, J. M., & Topol, E. J. (2023). Long COVID: major findings, mechanisms and recommendations. Nature reviews. Microbiology, 21(3), 133–146. https://doi.org/10.1038/s41579-022-00846-2.
Tsampasian, V., Elghazaly, H., Chattopadhyay, R., Debski, M., Naing, T. K. P., Garg, P., Clark, A., Ntatsaki, E., & Vassiliou, V. S. (2023). Risk Factors Associated with Post-COVID-19 Condition: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA internal medicine, 183(6), 566–580. https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2023.0750.
Amanatidou, E., Gkiouliava, A., Pella, E., Serafidi, M., Tsilingiris, D., Vallianou, N. G., Karampela, I., & Dalamaga, M. (2022). Breakthrough infections after COVID-19 vaccination: Insights, perspectives and challenges. Metabolism open, 14, 100180. https://doi.org/10.1016/j.metop.2022.100180.
Ayoubkhani, D., Bosworth, M. L., King, S., Pouwels, K. B., Glickman, M., Nafilyan, V., Zaccardi, F., Khunti, K., Alwan, N. A., & Walker, A. S. (2022). Risk of Long COVID in People Infected with Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2 After 2 Doses of a Coronavirus Disease 2019 Vaccine: Community-Based, Matched Cohort Study. Open forum infectious diseases, 9(9), ofac464. https://doi.org/10.1093/ofid/ofac464.
Al-Aly, Z., Bowe, B., & Xie, Y. (2022). Long COVID after breakthrough SARS-CoV-2 infection. Nature medicine, 28(7), 1461-1467. https://doi.org/10.1038/s41591-022-01840-0.
Tsuchida, T., Hirose, M., Inoue, Y., Kunishima, H., Otsubo, T., & Matsuda, T. (2022). Relationship between changes in symptoms and antibody titers after a single vaccination in patients with Long COVID. Journal of medical virology, 94(7), 3416-3420. https://doi.org/10.1002/jmv.27689.
Chen, C., Haupert, S. R., Zimmermann, L., Shi, X., Fritsche, L. G., & Mukherjee, B. (2022). Global Prevalence of Post-Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) Condition or Long COVID: A Meta-Analysis and Systematic Review. The Journal of infectious diseases, 226(9), 1593-1607. https://doi.org/10.1093/infdis/jiac136.
Michelen, M., Manoharan, L., Elkheir, N., Cheng, V., Dagens, A., Hastie, C., O’Hara, M., Suett, J., Dahmash, D., Bugaeva, P., Rigby, I., Munblit, D., Harriss, E., Burls, A., Foote, C., Scott, J., Carson, G., Olliaro, P., Sigfrid, L., & Stavropoulou, C. (2021). Characterising long COVID: a living systematic review. BMJ global health, 6(9), e005427. https://doi.org/10.1136/bmjgh-2021-005427.
Svitailo, V. S., Chemych, M. D., Saienko, O. S. (2023). LONG-COVID and associated cardiovascular and nervous system disorders. Infectious diseases – Infektsiyni khvoroby, 4, 49-54. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.4.13701 [in Ukrainian].
Saienko, O., Chemych, M., Svitailo, V. (2023). Long-COVID, neurological and cardiovascular disorders. Journal of Education, Health and Sport, 13(3), 381-393. http://dx.doi.org/10.12775/JEHS.2023.13.03.048.
Oliveira, M., Ferreira Coelho, A., Lourenço, C., Campos Pinto, F., Atabão, I., Cabrita, J., Paraíso, R., Mesquita, R., Torrado, E., Marquez, D., & Guerreiro, V. (2023). Long COVID Symptoms in Non-Hospitalised Patients: A Retrospective Study. Acta Médica Portuguesa, 36(10), 618–630. https://doi.org/10.20344/amp.19566.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 О. С. Саєнко, М. Д. Чемич
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).