КЛІНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ ХРОНІЧНОЇ ЕПШТЕЙНА-БАРР ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2024.1.14288Ключові слова:
Епштейна-Барр вірусна інфекція, діти, дошкільний вік, лімфаденопатіяАнотація
Висвітлено особливості хронічної Епштейна-Барр вірусної інфекції (ЕБВІ) у дітей дошкільного віку та їх інфікованість цитомегаловірусом (ЦМВ) і вірусом герпесу людини 6 типу (ГВЛ 6).
Мета – вивчити особливості клінічних проявів хронічної реактивованої ЕБВІ в дітей дошкільного віку та частоту коінфекції з ЦМВ і ГВЛ 6.
Пацієнти і методи. До основної групи увійшли 40 дітей віком 3-6 років, інфіковані ВЕБ, з частими гострими респіраторними захворюваннями (ГРЗ), рекурентними тонзилітами, з одним або кількома проявами: лімфаденопатією, періодичним підвищенням температури тіла, утрудненням носового дихання, гіпертрофією піднебінних мигдаликів. До контрольної групи увійшли 20 здорових дітей віком 3-6 років, інфікованих ВЕБ. Методом ІФА виявляли anti-VCA IgM та anti-EBNA IgG, IgM та IgG до ЦМВ. ДНК ВЕБ, ЦМВ та ГВЛ 6 виявляли методом ПЛР у крові та ротоглотці.
Результати. При обстеженні дітей реплікацію вірусу в крові виявлено у 25 % випадків. У таких пацієнтів частіше виявляли підвищення температури тіла, збільшення задньошийних і передньошийних лімфовузлів до 2,0-2,5 см, гіпертрофію піднебінних мигдаликів, гіпертрофію носоглоткового мигдалика, гепатомегалію, післявірусний синдром стомлюваності. Значна лімфаденопатія, гіпертрофія носового мигдалика, частота ГРЗ 8-10 на рік корелюють з реплікацією ВЕБ у крові. У дітей основної групи в ротоглоткових зішкрібах у 67,5 % випадках виявлено ДНК ВЕБ, у 15,0 % – ДНК ЦМВ, у 37,5 % – ДНК ГВЛ 6.
Висновки. У дітей з хронічною ЕБВІ виявлено реплікацію вірусу у крові у 25,0 % випадків, на мигдаликах – у 67,5 %. У дітей з вірусемією виявлено субфебрилітет, шийну лімфаденопатію, гіпертрофію піднебінних мигдаликів 2-3-го ступеня та аденоїди 2-3-го ступеня, частота ГРЗ – 8-10 разів на рік, тонзилітів – 4-6 на рік. У дітей без вірусемії лімфаденопатія та гіпертрофія мигдаликів менш значні, нижча частота ГРЗ і тонзилітів. Частота ЕБВІ, асоційованої з ЦМВ, – 90,0 %, а з ГВЛ 6 – 95,9 %.
Посилання
Kerr, J. R. (2019). Epstein-Barr virus (EBV) reactivation and therapeutic inhibitors. J Clin Pathol, 72(10), 651-658. DOI: https://doi.org/10.1136/jclinpath-2019-205822
Fugl, A., & Andersen, C. L. (2019). Epstein-Barr virus and its association with disease-a review of relevance to general practice. BMC family practice, 20, 1-8. DOI: https://doi.org/10.1186/s12875-019-0954-3
Leong, M. M. L., & Lung, M. L. (2021). The impact of Epstein-Barr virus infection on epigenetic regulation of host cell gene expression in epithelial and lymphocytic malignancies. Frontiers in Oncology, 11, 629780. DOI: https://doi.org/10.3389/fonc.2021.629780
Coghill, A. E., & Hildesheim, A. (2014). Epstein-Barr virus antibodies and the risk of associated malignancies: review of the literature. American journal of epidemiology, 180(7), 687-695. DOI: https://doi.org/10.1093/aje/kwu176
van der Weele, P., van Logchem, E., Wolffs, P., van den Broek, I., Feltkamp, M., de Melker, H., ... & King, A. J. (2016). Correlation between viral load, multiplicity of infection, and persistence of HPV16 and HPV18 infection in a Dutch cohort of young women. Journal of Clinical Virology, 83, 6-11. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcv.2016.07.020
Balfour, H. H., Jr., Dunmire, S. K., and Hogquist, K. A. (2015). Infectious mononucleosis. Clin Transl Immunology, 4(2), e33. DOI: https://doi.org/10.1038/cti.2015.1
Houen, G., Trier, N. H., & Frederiksen, J. L. (2020). Epstein-Barr virus and multiple sclerosis. Frontiers in immunology, 11, 587078. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.587078
Dasari, V., Bhatt, K. H., Smith, C., & Khanna, R. (2017). Designing an effective vaccine to prevent Epstein-Barr virus-associated diseases: challenges and opportunities. Expert Review of Vaccines, 16(4), 377-390. DOI: https://doi.org/10.1080/14760584.2017.1293529
Jansen, M. A., Van Den Heuvel, D., Bouthoorn, S. H., Jaddoe, V. W., Hooijkaas, H., Raat, H., ... & Moll, H. A. (2016). Determinants of ethnic differences in cytomegalovirus, Epstein-Barr virus, and herpes simplex virus type 1 seroprevalence in childhood. The Journal of pediatrics, 170, 126-134. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2015.11.014
Gares, V., Panico, L., Castagne, R., Delpierre, C., & Kelly-Irving, M. (2017). The role of the early social environment on Epstein Barr virus infection: a prospective observational design using the Millennium Cohort Study. Epidemiology & Infection, 145(16), 3405-3412. DOI: https://doi.org/10.1017/S0950268817002515
Rostgaard, K., Balfour Jr, H. H., Jarrett, R., Erikstrup, C., Pedersen, O., Ullum, H., ... & Hjalgrim, H. (2019). Primary Epstein-Barr virus infection with and without infectious mononucleosis. PloS one, 14(12), e0226436. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0226436
Fafi-Kremer, S., Morand, P., Brion, J. P., Pavese, P., Baccard, M., Germi, R., ... & Seigneurin, J. M. (2005). Long-term shedding of infectious Epstein-Barr virus after infectious mononucleosis. The Journal of infectious diseases, 191(6), 985-989. DOI: https://doi.org/10.1086/428097
Odumade, O. A., Hogquist, K. A., & Balfour Jr, H. H. (2011). Progress and problems in understanding and managing primary Epstein-Barr virus infections. Clinical microbiology reviews, 24(1), 193-209. DOI: https://doi.org/10.1128/CMR.00044-10
Pagano, J. S., Whitehurst, C. B., & Andrei, G. (2018). Antiviral drugs for EBV. Cancers, 10(6), 197. DOI: https://doi.org/10.3390/cancers10060197
Carvalho-Queiroz, C., Johansson, M. A., Persson, J. O., Jörtsö, E., Kjerstadius, T., Nilsson, C., ... & Sverremark-Ekström, E. (2016). Associations between EBV and CMV seropositivity, early exposures, and gut microbiota in a prospective birth cohort: a 10-year follow-up. Frontiers in Pediatrics, 4, 93. DOI: https://doi.org/10.3389/fped.2016.00093
Duerkop, B. A., & Hooper, L. V. (2013). Resident viruses and their interactions with the immune system. Nature immunology, 14(7), 654-659. DOI: https://doi.org/10.1038/ni.2614
Pinninti, S., Hough-Telford, C., Pati, S., & Boppana, S. (2016). Cytomegalovirus and Epstein-Barr virus infections. Pediatrics in review, 37(6), 223-234. DOI: https://doi.org/10.1542/pir.2015-0072
Lachmann, R., Loenenbach, A., Waterboer, T., Brenner, N., Pawlita, M., Michel, A., ... & Wiese-Posselt, M. (2018). Cytomegalovirus (CMV) seroprevalence in the adult population of Germany. PloS one, 13(7), e0200267. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0200267
Zerr, D. M., Meier, A. S., Selke, S. S., Frenkel, L. M., Huang, M. L., Wald, A., ... & Corey, L. (2005). A population-based study of primary human herpesvirus 6 infection. New England Journal of Medicine, 352(8), 768-776. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa042207
Vyhovska, O. V. (2016). Herpesvirus infections in children: classification, clinical forms, manifestations, social and medical aspects. Dytyachyy likar – Pediatrician, 49(4), 41-51 [in Ukrainian].
Besh, L. V. (2015). Evaluation of the effectiveness of interferon drugs in the treatment of acute respiratory viral infections in children who are often ill. Zdorovya dytyny – Child’s health, 61(2), 32-36 [in Ukrainian].
Chiappini, E., Santamaria, F., Marseglia, G. L., Marchisio, P., Galli, L., Cutrera, R., ... & Villani, A. (2021). Prevention of recurrent respiratory infections: inter-society consensus. Italian journal of pediatrics, 47, 1-17. DOI: https://doi.org/10.1186/s13052-021-01150-0
Eligio, P., Delia, R., & Valeria, G. (2010). EBV chronic infections. Mediterranean journal of hematology and infectious diseases, 2(1). DOI: https://doi.org/10.4084/mjhid.2010.022
Yang, Y., & Gao, F. (2020). Clinical characteristics of primary and reactivated Epstein‐Barr virus infection in children. Journal of medical virology, 92(12), 3709-3716. DOI: https://doi.org/10.1002/jmv.26202
FadenH, C. (2016). Поширеність безсимптомних респіраторних вірусних інфекцій у мигдалинах і даденоїдах у дітей та їх вплив на обструкцію дихальних шляхів. IntJPediatrOtorhinolaryngol , 90 , 128-132.
Kourieh, A., Gheit, T., Tommasino, M., Dalstein, V., Clifford, G. M., Lacau St Guily, J., ... & SPLIT Study Group. (2019). Prevalence of human herpesviruses infections in nonmalignant tonsils: The SPLIT study. Journal of Medical Virology, 91(4), 687-697. DOI: https://doi.org/10.1002/jmv.25338
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наталія Горбаль
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).