ГУМОРАЛЬНИЙ ІМУНІТЕТ ПРОТИ ДИФТЕРІЇ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2023.4.14246Ключові слова:
діти, інфекція, тяжкість захворювання, імуноглобуліни G, дифтерія, COVID-19Анотація
Мета дослідження – з’ясувати особливості перебігу інфекційних захворювань у дітей залежно від стану гуморального імунітету проти дифтерії, оцінюючи у них рівень специфічних імуноглобулінів G проти дифтерійного токсину у сироватці крові.
Пацієнти і методи. Обстежено 124 дитини віком від 6 до 18 років: 62 пацієнти з лабораторно підтвердженою COVID-19, 32 – з іншими інфекційними захворюваннями (за винятком дифтерії) та негативними лабораторними тестами на SARS-CoV-2, 30 дітей без ознак захворювання (контрольна група). Всім дітям визначали С-реактивний білок (СРБ), швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), прокальцитонін, кортизол, D-димер, 25(ОН) вітамін D, тривалість гіпертермічного синдрому та тривалість лікування, а також визначали рівень імуноглобуліну G (IgG) проти дифтерійного токсину методом імуноферментного аналізу (Diphtheria Elisa IgG, IBL, Німеччина). Результати оцінювали наступним чином: менше 0,01 МО/мл – рекомендована базова імунізація, 0,01–0,1 МО/мл – рекомендована бустерна вакцинація (ревакцинація), більше 0,1 МО/мл – добрий імунітет.
Результати досліджень та їх обговорення. Рівень гуморального імунітету проти токсину дифтерії достовірно відрізнявся у групах порівняння. Показник антитоксичних імуноглобулінів G був вищим в 1,9 разу у дітей контрольної групи порівняно з пацієнтами з проявами інфекційних захворювань. Зменшення рівня імуноглобулінів G поєднувалося із зростанням рівня прозапальних маркерів, кортизолу, тривалості гіпертермічного синдрому та тривалості лікування. Бустерної вакцинації потребувало у контрольній групі 4,17 % дітей, у групі із SARS-CoV-2-інфекцією – 37,14 %, у групі дітей з іншими інфекційними захворюваннями бустерної дози протидифтерійного анатоксину потребувало 19,05 % дітей. У дітей з інфекційною патологією на фоні зниженої кількості антитіл до дифтерійного токсину достовірно зростають кількість лейкоцитів, показники ШОЕ, D-димеру, СРБ, кортизолу, тривалість гіпертермії та лікування. Спостерігається негативна середньої сили кореляція між рівнем імуноглобулінів G проти токсину дифтерії та показниками ШОЕ (r=-0,40, p<0,001), СРБ (r=-0,34, p=0,007), D-димером (r=-0,33, p=0,018), кортизолом (r=-0,38, p<0,001), тривалістю гіпертермії (r=-0,52, p<0,001), тривалістю лікування (r=-0,32, p=0,017) та позитивна середньої сили кореляція (r=0,43, p<0,001) між рівнем специфічних імуноглобулінів G та 25(ОН) вітаміну D.
Висновки. Діти з SARS-CoV-2-інфекцією мали значно нижчий рівень IgG проти дифтерійного токсину порівняно з іншими групами дітей. Зниження рівня гуморального імунітету проти дифтерії супроводжувалося підвищенням прозапальних маркерів та кортизол, а також зниженням рівня 25(OH)D, що може свідчити про тяжчий перебіг інфекційного процесу.
Посилання
Official information portal of the Ministry of the Health of Ukraine. https://covid19.gov.ua. Retrieved from https://covid19.gov.ua./ [in Ukrainian].
Sait of the Ministry of the Health of Ukraine. https://moz.gov.ua/koronavirus-2019-ncov. Retrieved from https://moz.gov.ua/koronavirus-2019-ncov. [in Ukrainian].
Fistera, D., Härtl, A., Pabst, D., Manegold, D. R., Holzner, C., Taube, C.,… & Risse, J. (2021). What about the others: differential diagnosis of COVID-19 in a German emergency department. BMC Infect Dis 21, 969. https://doi.org/10.1186/s12879-021-06663-x) DOI: https://doi.org/10.1186/s12879-021-06663-x
Rigamonti, E., Fusi-Schmidhauser, T., Argentieri, G., & Gianella, P. (2020). Differential diagnoses in COVID-19 pandemic: a retrospective descriptive study. Italian Journal of Medicine, 15(1). https://doi.org/10.4081/itjm.2020.1410 DOI: https://doi.org/10.4081/itjm.2020.1410
Gudbjartsson, D. F., Norddahl, G. L., Melsted, P., Gunnarsdottir, K., Holm, H., Eythorsson, E.,… & Stefansson, K. (2020). Humoral Immune Response to SARS-CoV-2 in Iceland. The New England Journal of Medicine, 383(18), 1724–1734. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2026116. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa2026116
Bastos L., Tavazivaet G., Abidi S. K., & Khanal F. A. (2020). Diagnostic accuracy of serological tests for COVID-19: systematic review and meta-analysis. BMJ, 370. https://doi.org/10.1136/bmj.m2516 DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.m2516
Deeks, J. J., Dinnes, J., Takwoingi, Y., Davenport, C., Spijker, R., Taylor-Phillips, S.,… & Van den Bruel A. (2020). Antibody tests for identification of current and past infection with SARS-CoV-2. The Cochrane Database of Systematic Reviews, 6 (6), CD013652. https://doi.org/10.1002/14651858.CD013652 DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD013652
Wiginton, K. (2021). Guidance on state of the art of COVID-19 rapid antibody tests. Medical Device Coordination Group Document. www.webmd. Retrivered from https://www.webmd.com/covid/antibody-testing-covid-19
Bigio, J., L-H MacLean, E., Da, S. R., Sulis, G., Kohli, M., Berhane, S.,… & Pai, M. (2023). Accuracy of package inserts of SARS-CoV-2 rapid antigen tests: a secondary analysis of manufacturer versus systematic review data. Lancet Microbe, 4(11), 875-882. https://doi.org/10.1016/S2666-5247(23)00222-7. DOI: https://doi.org/10.1016/S2666-5247(23)00222-7
Zirbes, J., Sterr, C. M., Keller, C., Engenhart-Cabillic, R., Nonnenmacher-Winter, C., & Günther, F. (2023). Efficiency analysis of rapid antigen test based SARS-CoV-2 in hospital contact tracing and screening regime: test characteristics and cost effectiveness. Diagnostic Microbiology and Infectious Disease, 106(4), 115991. https://doi.org/10.1016/j.diagmicrobio.2023.115991 DOI: https://doi.org/10.1016/j.diagmicrobio.2023.115991
Agrawal, B. (2019). Heterologous Immunity: Role in Natural and Vaccine-Induced Resistance to Infections. Front. Immunol., 8,10, 2631. | https://doi.org/10.3389/fimmu.2019.02631 DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2019.02631
Mysore, V., Cullere, X., Settles, M. L., Ji, X., Kattan, M. W., Desjardins, M.,… & Mayadas, T. N. (2021). Protective heterologous T cell immunity in COVID-19 induced by the trivalent MMR and Tdap vaccine antigens. Med., 2(9), 1050-1071.e7. https://doi.org/10.1016/j.medj.2021.08.004. DOI: https://doi.org/10.1016/j.medj.2021.08.004
Panchenko, О. І. & Pavlyshyn, H. А. (2023). Features of the course of COVID-19 in children depending on humoral immunity against tetanus. Infektsiyni khvoroby – Infectious Diseases, 1(111), 12-17. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2023.1.13920 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2023.1.13920
Monereo-Sánchez, J., Luykx, J., Pinzón-Espinosa, J., Geneviève, R., Motazedi, E., Westlye, L. T.,…& van der Meer, D. (2021). Vaccination history for diphtheria and tetanus is associated with less severe COVID-19. Frontiers in Immunology, 12. https://doi.org/10.1101/2021.06.09.21257809
Ietto, G. (2020). SARS-CoV-2: Reasons of epidemiology of severe ill disease cases and therapeutic approach using trivalent vaccine (tetanus, diphtheria and Bordetella pertussis). Med Hypotheses, 141, 109779. https://doi.org/10.1016/j.mehy.2020.109779 DOI: https://doi.org/10.1016/j.mehy.2020.109779
Vidya, G., Kalpana, M., Roja, K., Nitin, J. A. & Taranikanti, M. (2021). Pathophysiology and Clinical Presentation of COVID-19 in Children: Systematic Review of the Literature. Maedica (Bucur), 16(3), 499-506. https://doi.org/10.26574/maedica.2020.16.3.499 DOI: https://doi.org/10.26574/maedica.2020.16.3.499
Guallar-Garrido, S., & Julián, E. (2020). Bacillus Calmette-Guérin (BCG) Therapy for Bladder Cancer: An Update. ImmunoTargets and therapy, 9, 1–11. https://doi.org/10.2147/ITT.S202006 DOI: https://doi.org/10.2147/ITT.S202006
O’Connor, E., Teh, J., Kamat, A. M., & Lawrentschuk, N. (2020). Bacillus Calmette Guérin (BCG) vaccination use in the fight against COVID-19 – what’s old is new again? Future oncology, 16(19), 1323–1325. https://doi.org/10.2217/fon-2020-0381 DOI: https://doi.org/10.2217/fon-2020-0381
Kleinnijenhuis, J., Quintin, J., Preijers, F., Benn, C. S., Joosten, L. A., Jacobs, C.,…& Netea, M. G. (2014). Long-lasting effects of BCG vaccination on both heterologous Th1/Th17 responses and innate trained immunity. Journal of Innate Immunity, 6(2), 152–158. https://doi.org/10.1159/000355628 DOI: https://doi.org/10.1159/000355628
Aaby, P., Netea, M. G., & Benn, C. S. (2023). Beneficial non-specific effects of live vaccines against COVID-19 and other unrelated infections. The Lancet. Infectious diseases, 23(1), e34–e42. https://doi.org/10.1016/S1473-3099(22)00498-4. DOI: https://doi.org/10.1016/S1473-3099(22)00498-4
Rao, U. S., V., Rao, U., Kunigal, S. S., Kannan, S., Kumar, J., & Gulia, A. (2021). Live-attenuated oral polio vaccine as a potential source of protection against COVID-19 – Review of literature. Indian Journal of Medical Sciences, 73(1), 41–47. https://doi.org/10.25259/IJMS_176_2021. DOI: https://doi.org/10.25259/IJMS_176_2021
Monereo-Sánchez, J., Luykx, J. J., Pinzón-Espinosa, J., Richard, G., Motazedi, E., Westlye, L. T., Andreassen, O. A., & van der Meer, D. (2021). Diphtheria And Tetanus Vaccination History Is Associated With Lower Odds of COVID-19 Hospitalization. Frontiers in immunology, 12, 749264. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.749264. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.749264
Barlow, P. G., Svoboda, P., Mackellar, A., Nash, A. A., York, I. A., Pohl, J., Davidson, D. J., & Donis, R. O. (2011). Antiviral activity and increased host defense against influenza infection elicited by the human cathelicidin LL-37. PloS One, 6(10), e25333. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0025333 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0025333
Kaufman, H. W., Niles, J. K., Kroll, M. H., Bi, C., & Holick, M. F. (2020). SARS-CoV-2 positivity rates associated with circulating 25-hydroxyvitamin D levels. PloS One, 15(9), e0239252. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0239252 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0239252
Wang, T. T., Nestel, F. P., Bourdeau, V., Nagai, Y., Wang, Q., Liao, J., Tavera-Mendoza, L., Lin, R., Hanrahan, J. W., Mader, S., & White, J. H. (2004). Cutting edge: 1,25-dihydroxyvitamin D3 is a direct inducer of antimicrobial peptide gene expression. Journal of immunology, 173(5), 2909–2912. https://doi.org/10.4049/jimmunol.173.5.2909 DOI: https://doi.org/10.4049/jimmunol.173.5.2909
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Г. А. Павлишин, О. І. Панченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
