ГРУПИ КРОВІ АВO ТА РЕЗИСТЕНТНІСТЬ ДО COVID-19

Автор(и)

  • Т. В. Бігуняк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, https://orcid.org/0000-0002-4985-5443
  • К. О. Николишин КНП ВСР «Тернопільська центральна районна лікарня»
  • Н. В. Ковенько Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського,
  • І. Р. Кравець Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського,

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2023.2.13802

Ключові слова:

COVID-19, групи крові АВО, анти-A антитіло, ангіотензин-перетворювальний фермент 2

Анотація

Узагальнено та систематизовано дані наукової літератури про роль груп крові за системою АВО у сприйнятливості до інфікування SARS-CoV-2. Група крові II (А) пов’язана з більшою чутливістю до COVID-19, тоді як група I (О) демонструє підвищену резистентність до коронавірусної інфекції. Наявність анти-ОА антитіл знижує сприйнятливість осіб з I (О) групою крові до COVID-19. Підвищення активності АПФ-2 у людей з II (А) групою крові та надмірне утворення плазмових факторів коагуляції фон Віллебранда та VIII можуть сприяти розвитку ускладнень при COVID-19.

Біографії авторів

Т. В. Бігуняк, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського,

канд. мед. наук, доцентка кафедри патологічної фізіології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського

К. О. Николишин, КНП ВСР «Тернопільська центральна районна лікарня»

лікарка-терапевт КНП ВСР «Тернопільська центральна районна лікарня»

Н. В. Ковенько, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського,

студент III курсу медичного факультету Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського

І. Р. Кравець, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського,

студентка III курсу медичного факультету Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського

Посилання

Fan, B. E. (2020). Hematologic parameters in patients with COVID-19 infection: a reply. American Journal of Hematology, 95 (8), E215. DOI: https://doi.org/10.1002/ajh.25847

Chen, T., Wu, D. I., Chen, H., Yan, W., Yang, D., Chen, G., ... & Ning, Q. (2020). Clinical characteristics of 113 deceased patients with coronavirus disease 2019: retrospective study. BMJ, 368. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.m1091

Hosoi, E. (2008). Biological and clinical aspects of ABO blood group system. The Journal of Medical Investigation, 55 (3, 4), 174-182. DOI: https://doi.org/10.2152/jmi.55.174

Yamamoto, F. (2004). ABO blood group system—ABH oligosaccharide antigens, anti-A and anti-B, A and B glycosyltransferases, and genes. Immunohematology, 20 (1), 3-22. DOI: https://doi.org/10.21307/immunohematology-2019-418

Casadevall, A., & Pirofski, L. A. (2020). The convalescent sera option for containing COVID-19. The Journal of Clinical Investigation, 130 (4), 1545-1548. DOI: https://doi.org/10.1172/JCI138003

Shibeeb, S., & Khan, A. (2022). ABO blood group association and COVID-19. COVID-19 susceptibility and severity: a review. Hematology, Transfusion and Cell Therapy, 44, 70-75. DOI: https://doi.org/10.1016/j.htct.2021.07.006

Liu, N., Zhang, T., Ma, L., Zhang, H., Wang, H., Wei, W., ... & Li, H. (2021). The impact of ABO blood group on COVID-19 infection risk and mortality: A systematic review and meta-analysis. Blood Reviews, 48, 100785. DOI: https://doi.org/10.1016/j.blre.2020.100785

Jing, W., Zhao, S., Liu, J., & Liu, M. (2020). ABO blood groups and hepatitis B virus infection: a systematic review and meta-analysis. BMJ Open, 10 (1), e034114. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2019-034114

Franchini, M., Favaloro, E. J., Targher, G., & Lippi, G. (2012). ABO blood group, hypercoagulability, and cardiovascular and cancer risk. Critical Reviews in Clinical Laboratory Sciences, 49 (4), 137-149. DOI: https://doi.org/10.3109/10408363.2012.708647

Yi, W., Shao, J., Zhu, L., Li, M., Singh, M., Lu, Y., ... & Wang, P. G. (2005). Escherichia coli O86 O-antigen biosynthetic gene cluster and stepwise enzymatic synthesis of human blood group B antigen tetrasaccharide. Journal of the American Chemical Society, 127 (7), 2040-2041. DOI: https://doi.org/10.1021/ja045021y

Ward, S. E., O’Sullivan, J. M., & O’Donnell, J. S. (2020). The relationship between ABO blood group, von Willebrand factor, and primary hemostasis. Blood, 136 (25), 2864-2874. DOI: https://doi.org/10.1182/blood.2020005843

Miotto, M., Di Rienzo, L., Gosti, G., Milanetti, E., & Ruocco, G. (2021). Does blood type affect the COVID-19 infection pattern?. Plos One, 16 (5), e0251535. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0251535

Muñiz-Diaz, E., Llopis, J., Parra, R., Roig, I., Ferrer, G., Grifols, J., ... & Contreras, E. (2021). Relationship between the ABO blood group and COVID-19 susceptibility, severity and mortality in two cohorts of patients. Blood Transfusion, 19 (1), 54.

Zhao, J., Yang, Y., Huang, H., Li, D., Gu, D., Lu, X., ... & Wang, P. G. (2021). Relationship between the ABO blood group and the coronavirus disease 2019 (COVID-19) susceptibility. Clinical Infectious Diseases, 73 (2), 328-331. DOI: https://doi.org/10.1093/cid/ciaa1150

Wu, Y., Feng, Z., Li, P., Yu, Q. (2020). Relationship between ABO blood group distribution and clinical characteristics in patients with COVID-19. Clinica Chimica Acta, 509, 220-3. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cca.2020.06.026

Li, J., Wang, X., Chen, J., Cai, Y., Deng, A., & Yang, M. (2020). Association between ABO blood groups and risk of SARS-CoV-2 pneumonia. British Journal of Haematology, 190(1), 24. DOI: https://doi.org/10.1111/bjh.16797

Barnkob, M. B., Pottegård, A., Støvring, H., Haunstrup, T. M., Homburg, K., Larsen, R., ... & Barington, T. (2020). Reduced prevalence of SARS-CoV-2 infection in ABO blood group O. Blood Advances, 4 (20), 4990-4993. DOI: https://doi.org/10.1182/bloodadvances.2020002657

Zietz, M., Zucker, J., & Tatonetti, N. P. (2020). Associations between blood type and COVID-19 infection, intubation, and death. Nature Communications, 11 (1), 5761. DOI: https://doi.org/10.1038/s41467-020-19623-x

Kabrah, S. M., Kabrah, A. M., Flemban, A. F., & Abuzerr, S. (2021). Systematic review and meta-analysis of the susceptibility of ABO blood group to COVID-19 infection. Transfusion and Apheresis Science, 60 (4), 103169. DOI: https://doi.org/10.1016/j.transci.2021.103169

Zietz, M., Zucker, J., & Tatonetti, N. (2020). Testing the association between blood type and COVID-19 infection, intubation, and death. medRxiv Prepr. Serv. Health Sci. DOI: https://doi.org/10.1101/2020.04.08.20058073

Gérard, C., Maggipinto, G., & Minon, J. M. (2020). COVID-19 and ABO blood group: another viewpoint. British Journal of Haematology, 190 (2), e93. DOI: https://doi.org/10.1111/bjh.16884

Guillon, P., Clément, M., Sébille, V., Rivain, J. G., Chou, C. F., Ruvoën-Clouet, N., & Le Pendu, J. (2008). Inhibition of the interaction between the SARS-CoV spike protein and its cellular receptor by anti-histo-blood group antibodies. Glycobiology, 18 (12), 1085-1093. DOI: https://doi.org/10.1093/glycob/cwn093

Zaidi, F. Z., Zaidi, A. R. Z., Abdullah, S. M., & Zaidi, S. Z. A. (2020). COVID-19 and the ABO blood group connection. Transfusion and Apheresis Science, 59 (5), 102838. DOI: https://doi.org/10.1016/j.transci.2020.102838

Yamamoto, F., Yamamoto, M., & Muñiz-Diaz, E. (2021). Blood group ABO polymorphism inhibits SARS-CoV-2 infection and affects COVID-19 progression. Vox sanguinis, 116 (1), 15. DOI: https://doi.org/10.1111/vox.13004

Ewald, D. R., & Sumner, S. C. (2016). Blood type biochemistry and human disease. Wiley Interdisciplinary Reviews: Systems Biology and Medicine, 8 (6), 517-535. DOI: https://doi.org/10.1002/wsbm.1355

Huang, C., Wang, Y., Li, X., Ren, L., Zhao, J., Hu, Y., ... & Cao, B. (2020). Clinical features of patients infected with 2019 novel coronavirus in Wuhan, China. The Lancet, 395 (10223), 497-506. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30183-5

Ellinghaus, D., Degenhardt, F., Bujanda, L., Buti, M., Albillos, A., & Invernizzi, P. The Severe Covid-19 GWAS Group.(2020a). Genomewide association study of severe Covid-19 with respiratory failure. New England Journal of Medicine. https://doi. org/10.1056/NEJMoa2020283.

Katz, D. H., Tahir, U. A., Ngo, D., Benson, M., Bick, A. G., Pampana, A., ... & Gerszten, R. E. (2020). Proteomic profiling in biracial cohorts implicates DC-SIGN as a mediator of genetic risk in COVID-19. MedRxiv, 2020-2006. DOI: https://doi.org/10.1101/2020.06.09.20125690

Yang, Z. Y., Huang, Y., Ganesh, L., Leung, K., Kong, W. P., Schwartz, O., ... & Nabel, G. J. (2004). pH-dependent entry of severe acute respiratory syndrome coronavirus is mediated by the spike glycoprotein and enhanced by dendritic cell transfer through DC-SIGN. Journal of virology, 78 (11), 5642-5650. DOI: https://doi.org/10.1128/JVI.78.11.5642-5650.2004

Ibrahim-Kosta, M., Bailly, P., Silvy, M., Saut, N., Suchon, P., Morange, P. E., ... & Goumidi, L. (2020). ABO blood group, glycosyltransferase activity and risk of venous thromboembolism. Thrombosis Research, 193, 31-35. DOI: https://doi.org/10.1016/j.thromres.2020.05.051

Porfidia, A., Valeriani, E., Pola, R., Porreca, E., Rutjes, A. W., & Di Nisio, M. (2020). Venous thromboembolism in patients with COVID-19: systematic review and meta-analysis. Thrombosis Research, 196, 67-74. DOI: https://doi.org/10.1016/j.thromres.2020.08.020

Horowitz, J. E., Kosmicki, J. A., Damask, A., Sharma, D., Roberts, G. H. L., Justice, A. E., ... & Ferreira, M. A. (2020). Genome-wide analysis in 756,646 individuals provides first genetic evidence that ACE2 expression influences COVID-19 risk and yields genetic risk scores predictive of severe disease. MedRxiv, 2020-2012. DOI: https://doi.org/10.1101/2020.12.14.20248176

SMAD, G. (2020). GeneCards—The human gene database https://www. genecards. org/cgi-bin/carddisp. pl? gene= SMAD6&keywords= smad6.

Luo, J. Q., He, F. Z., Luo, Z. Y., Wen, J. G., Wang, L. Y., Sun, N. L., ... & Zhang, W. (2014). Rs495828 polymorphism of the ABO gene is a predictor of enalapril-induced cough in Chinese patients with essential hypertension. Pharmacogenetics and genomics, 24 (6), 306-313. DOI: https://doi.org/10.1097/FPC.0000000000000050

Dai, X. (2020). ABO blood group predisposes to COVID-19 severity and cardiovascular diseases. European Journal of Preventive Cardiology, 27 (13), 1436-1437. DOI: https://doi.org/10.1177/2047487320922370

Tamayo-Velasco, Á., Peñarrubia-Ponce, M. J., Álvarez, F. J., de la Fuente, I., Pérez-González, S., & Andaluz-Ojeda, D. (2022). ABO blood system and COVID-19 susceptibility: anti-A and anti-B antibodies are the key points. Frontiers in Medicine, 9. DOI: https://doi.org/10.3389/fmed.2022.882477

Koroliuk, O. Ya., & Radchenko, O. M. (2018). The role of the renin-angiotensin-aldosterone system in the regulation of blood pressure: a review of the literature. Zdorovya Ukrayiny – Health of Ukraine, (20), 12-13 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-30

Як цитувати

Бігуняк, Т. В., Николишин, К. О., Ковенько, Н. В., & Кравець, І. Р. (2023). ГРУПИ КРОВІ АВO ТА РЕЗИСТЕНТНІСТЬ ДО COVID-19. Інфекційні хвороби, (2), 60–66. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2023.2.13802

Номер

№ 2 (2023)

Розділ

Огляди та лекції

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Т. В. Бігуняк, К. О. Николишин, Н. В. Ковенько, І. Р. Кравець

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).